Скунць Петро Миколайович

Петро Миколайович Скунць
Народився	20 травня 1942(1942-05-20) Міжгір'я
Помер	30 квітня 2007(2007-04-30) (64 роки) Ужгород
Поховання	Ужгород
Громадянство	Україна
Діяльність	поет
Alma mater	УжНУ
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка письменників України
Партія	КПРС
Премії

|Ukrcenter=

Петро́ Микола́йович Скунць (20 травня 1942, Міжгір'я — 30 квітня 2007, Ужгород) — український поет, публіцист, громадський діяч, фольклорист, краєзнавець, член Національної спілки письменників України з 1962 року. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1997).

Народився 20 травня 1942 року в селищі Воловому (нині Міжгір'я) на Закарпатті.

У 1963 році закінчив Ужгородський університет.

Працював в обласній молодіжній газеті. Був редактором Закарпатського обласного видавництва «Карпати».

Редактор газети «Карпатська Україна».

Перший голова Закарпатської крайової організації Народного Руху України (27.09.1989-12.02.1991).

Помер 30 квітня 2007 року в Ужгороді. Похований на цвинтарі Кальварія.

• Збірки поезій:
  • «Сонце в росі» (1961);
  • «Верховинська пісня» (1962);
  • «Полюси землі» (1964)^[1];
  • «Погляд» («Розп'яття») (1967);
  • Поема «На границі епох» (1968)^[2].
  • «Всесвіт, гори і я» (1970);
  • «Розп'яття» (1971).
  • «Розрив-трава» (1979)^[3];
  • «Сейсмічна зона» (1983)^[4];
  • «Над моей непогодой» (1989);
  • «Спитай себе» (1992);
  • «Коли я був на світі Травнем» (2000);
  • «Один» (2000);
  • «Нічні портрети» (2003).
• Твори. Книга 1 (2007)
• Твори. Книга 2 (2008)
• Твори. Книга 3 (2009)
• Твори. Книга 4 (2011)
• «Моя азбука» (2012).

• Добридень, сусіде! Сміховинки / Упоряд. П.Скунць. — Ужгород: Карпати, 1971. — 350 с.
• Легенди нашого краю / Редактор - упорядник П. М. Скунць. — Ужгород: Карпати, 1972. — 216 с.

• Ужгород. Фотоальбом (на русском и словацком языках) / Фотографии - Дедов В.П. и др. Автор текста - Скунц П.Н. — Киев: Мистецтво, 1981. — 95 с.
• Комендар В.І., Скунць П.М., Гнатюк М.Ю. Зелені перлині Карпат. — Ужгород: Карпати, 1985. — 88 с. (Серія «Берегти природу, берегти життя»)

• Почесний громадянин смт Міжгір'я та міста Ужгорода.^[5]
• Обласна премія імені Дмитра Вакарова.
• 1997 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Спитай себе».

У містах Виноградів, Тячів, Ужгород, селищі Міжгірʼя та селі Терново є вулиця Петра Скунця.

У 2016 році Ужгородська міська рада заснувала міську премію імені Петра Скунця в галузі літератури і краєзнавства.^[6]

У 2023 році Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка видала збірник спогадів, статей, бібліографічних джерел "Петро Скунць у колі сучасників"[1]^[7]

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина.
• Поети Радянської України. — К., 1981. — С. 248.
• Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 494—495.
• Тарас Салига. Всесвіт, гори і він. Петро Скунць. — Ужгород: Ґражда, 2007. — 120 с..

• Скунць Петро Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 802.
• Скунць Петро Миколайович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.