11 березня 2014 року Пореченков підписав звернення діячів культури Російської Федерації на підтримку політики президента Росії В. В. Путіна в Україні та Криму.
У жовтні 2014 року незаконно перетнув державний кордон України та відвідав захоплений проросійськими збройними формуваннямиДонецьк, де, разом із бойовиками ДНР, стріляв із кулемета, ймовірно по позиціях українських військових у Донецькому аеропорту. У січні 2015 року Служба безпеки України оголосила Пореченкова в розшук за підозрою у вчиненні терористичного акту або погрози його вчинення[3].
Після закінчення служби в армії працював в багетній майстерні. Вступив у ВДІК на курс Армена Джигарханяна, але пройти повний курс навчання не зміг. В 1991 році вступив до ЛДІТМіК на курс Веніаміна Фільштинского та закінчив його в 1996 році.
Після закінчення інституту працював у театрі «На Крюковому каналі». Потім був прийнятий в трупу Академічного театру імені Ленсовета. Також зіграв Сірано у виставі «Сірано. Сцени з Ростана» Незалежного театрального проекту.
У 2003 році був прийнятий у трупу Художнього театру.
Родина та особисте життя
Батько — Євген Михайлович Пореченков, був моряком, потім інспектором виробничих процесів у Польщі на Гданській судноверфі, де поляки будували судна для СРСР.[6]. Зараз став письменником, поетом, пише про сина, про свої подорожі, про пташиний грип, про РАО «ЄЕС» та Слободана Мілошевича[1]
Мати — Галина Миколаївна Пореченкова, колишній будівельник.[6][9]
Позашлюбний син — Володимир Любимцев (22 грудня 1989), мати якого, Ірина Любимцева, померла в 1994 або 1995 році.[10]
Перша дружина — Пореченкова Катерина Олександрівна.[11], бізнесвумен, працювала перекладачем, познайомилася з Пореченковим завдяки Володимиру Шевелькову[12][13][14][15]
Дочка — Варвара (10 березня 1998)[14], знялася з батьком у його фільмі «День Д»[10].
Друга дружина — Ольга Пореченкова (1974).[16], художник, познайомилися в 1999 році, розписалися в 2000 році, працювала художником на фільмі «День Д»[13][17][18][19]
Визнання участі в терористичних угрупованнях Михайла Пореченкова
11 березня 2014 року Пореченков підписав звернення діячів культури Російської Федерації на підтримку політики президента Росії В. В. Путіна в Україні та Криму.
30 жовтня 2014 року на Youtube-каналі «НОВОРОССИЯ TV» було оприлюднено відео «Пореченков у донецькому аеропорту», на якому актор у захисному шоломі з написом «PRESS» стріляє з багатоповерхівки великокаліберним кулеметом НСВ-12,7 «Утьос»[26] по позиціях українських військових.[27]
Перебуваючи в гостях у терористів, актор дав інтерв'ю російському каналу, в якому зізнався на камеру, що вже стріляв так і в 2008 році в Цхінвалі під час російсько-грузинського конфлікту по позиціях грузинських військових.[28] У цьому самому інтерв'ю Пореченков заявив, що відео було постановочним, а патрони — холостими. Твердження про постановочність і холості патрони пізніше спростували експерти[29], представник «ДНР»[30] і радник голови Міністерства оборони України Юрій Повх.[31] Пізніше, у 2016 р. повідомлено, що бійці ЗСУ відбили у бойовиків "кулемет Пореченкова"[32]
Реакції в Україні
З 31 жовтня 2014 року, після інциденту в Донецькому аеропорту, низка українських політиків[33] і активістів закликали українську владу й Інтерпол закрити Михайлу Пореченкову в'їзд до України та до інших країн Європи та Америки.[джерело?] Із цього дня Пореченков став об'єктом уваги активістів кампанії «Бойкот російського кіно», які стали вимагати заборонити показ фільмів в Україні за участі актора[34], також згадуючи про проблему під час суспільних акцій.[35][36]
31 жовтня 2014 року Служба безпеки України також відкрила кримінальне провадження щодо причетності Пореченкова до розстрілів мирних жителів Донецька в рядах терористичної організації «ДНР»[38][39]. Служба безпеки України зробила заяву про те, що має докази полювання актора з вогнепальною зброєю на мирних жителів в Донецьку, під час якого він розстрілював людей. Пореченков нібито заплатив гроші бойовикам за проведення такого «сафарі» — по $ 1 тис. за людину. Загалом Пореченков нібито заплатив $ 50 тис.[40].
31 жовтня 2014 року особовий склад батальйону «Луганськ-1», обурений інформацією про здійснення Пореченковим «сафарі» на людей в Донецьку, оголошує власне полювання: «Батальйоном Луганськ-1 розшукується Пореченков Михайло Євгенович, 1969 року народження, громадянин Росії, який є прихильником сепаратистів. За злочин, передбачений статтею 110, ст. 258, ст. 263 КК України»[41].
Бійці сил АТО, які тримали оборону в донецькому аеропорту, пообіцяли помститися Михайлу Пореченкову за стрілянину в них.[42]
4 листопада 2014 року у Московському художньому театрі після вистави «Трамвай «Бажання», у якій брав участь Михайло Пореченков, російська активістка Катерина Мальдон зі словами «На, Міша, постріляй! Любиш в українців стріляти? Пристрели мене!» кинула акторові «нагородний пістолет». Разом з пістолетом пані кинула Пореченкову медаль «За Лугандон».[44]
9 листопада 2014 року керівництво Донецької народної республіки за стрілянину в бік українських позицій у Донецькому аеропорту нагорордила Пореченкова званням «Народний артист Донецької народної республіки».[45]
На початку січня 2015 року Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук усіх російських акторів і музикантів, які приїздили на окуповані території Донбасу.[46] 27 січня того ж року Пореченков був оголошений в розшук. Служба безпеки України інкримінує йому «вчинення терористичного акту або погрозу його вчинення». Слідчий суддя дав дозвіл на затримання з метою приводу.[47]
31 жовтня 2014 року використання символіки преси Михайлом Пореченковим під час візиту до Донецького аеропорту засудили в ОБСЄ[49], також — голова московської спілки журналістів Павло Гусєв заявив, що через дії Михайла Пореченкова та його маскування під журналіста фактично зведені нанівець гарантії безпеки ЗМІ в зоні воєнних дій: «Якщо завтра будуть убиті або поранені наші журналісти, хай Пореченков знає, що їхня кров — на його руках».[33][50] Російський співак Йосип Кобзон заявив, що Пореченков дарма поїхав на Донбас. За його словами, винним в інциденті є не Пореченков, а люди, які його супроводжували.[51]
1 грудня Пореченков висловив підтримку приїзду до Донецька свого колеги Івана Охлобистіна. Напередодні, актор Іван Охлобистін приїхав у Донецьк з новим фільмом «Ієрей-сан» та подарунками для командира террористів «Мотороли».[53]
4 грудня 2014 року в соціальній мережі «Twitter» Михайло Пореченков висловив обурення тим, що в Українській Вікіпедії, у статті про нього, його назвали «терористом „ДНР“» та «вбивцею українських солдат».[54][55] Версія тієї статті була неперевіреною патрульними (рецензентами) та була невдовзі замінена новою версією, з більш енциклопедичним та нейтральним текстом.
На початку березня 2015 року на кіностудії «Білорусьфільм» відмовилися працювати з Пореченковим. Костюмери, гримери та інші працівники поклали заяву на стіл директора «Білорусьфільму» про відмову роботи з Пореченковим, який перебуває в міжнародному розшуку. Після приїзду до Мінська його не заселили в готель, як це було прописано в домовленості. Натомість Пореченков заявив, що «на одному полі з такими білорусами не сяде».[56].
Після стрілянини в аеропорту Донецька Латвія внесла Пореченкова до списку осіб, яким заборонено в'їзд до цієї країни.[57]
19 жовтня 2022 року, на тлі вторгнення Росії в Україну, внесений до санкційного списку України осіб, які "публічно закликають до агресивної війни, виправдовують і визнають законною збройну агресію РФ проти України, тимчасову окупацію території України".[58]
Премія ФСБ в номінації «Акторська робота» (2008, за головну роль у телесеріалі «Ліквідація» та за створення образів російських офіцерів в інших фільмах)
капітан міліцїї, Микита Андрійович Уваров, начальник відділу Управління по боротьбі зі злочинами у сфері моральності (серії «Мис Доброї Надії», «Брати по зброї») (ру)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 22 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 20 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
