Потій Олександр ВолодимировичОлександр Володимирович Потій — Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, бригадний генерал, доктор технічних наук (за спеціальністю «Системи захисту інформації»), професор. Нагороджений медалями за зразкову службу, неодноразово був заохочений командуванням університету, командуванням Повітряних Сил та Міністром Оборони України.
ЖиттєписНародився 29 квітня 1971 році в Кривому Розі (Дніпропетровська область). Освіта, кваліфікація1988—1993 — Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ. (Факультет: Автоматизовані системи управління. Спеціальність: Автоматизовані системи управління. Фах: Інженер з радіоелектроніки.) 1993—1996 — Харківський військовий університет. Ад’юнктура. 2005—2008 — Харківський університет Повітряних Сил. Докторантура. 2010 — Харківський університет Повітряних Сил. Мовні курси (англійська мова, рівень СМР2). 2013 — Національна академія оборони Польщі, Варшава. Курси з організації дистанційної освіти. 2014 — Варшавський університет. Навчання в рамках проєкту «Інноваційний університет та лідерство», проведення досліджень у сфері забезпечення якості вищої освіти України та імплементації нового закону України «Про вищу освіту». За результатами опубліковані статті. 2016 — Школа публічного менеджменту Українського католицького університету Викладацька діяльність, досвід роботи1988—2014 — Збройні Сили України, Харківський університет Повітряних Сил. Остання посада — начальник кафедри (2008—2014). 1996—2015 — Харківський національний університет радіоелектроніки. Остання посада — професор кафедри безпеки інформаційних технологій(за сумісництвом). 2000—2020 — АТ «Інститут інформаційних технологій», Заступник головного конструктора. Здійснював проєктування та супроводження комплексних систем захисту інформації в ІТС НАК «Нафтогаз України», АСУ Збройних сил України, банківських технологій, інформаційних систем інших компаній і відомств; проєктування засобів і комплексів криптографічного захисту інформації. Займався розробленням національних стандартів у галузі КЗІ та нормативних документів НД ТЗІ. 2014—2019 — Харківський національний університет ім. В. Каразіна. Професор кафедри Безпеки інформаційних систем та технологій. Очолював спеціалізовану вченої ради за спеціальністю «Системи захисту інформації. 2014—2020 — Національний аерокосмічний університет ім. Н. Е. Жуковського «ХАІ». Професор кафедри комп’ютерних систем, мереж і кібербезпеки (за сумісництвом). Брав участь у проєктах:
2012 — The Royal Norwegian Air Force Academy, Трондхейм, Норвегія. Запрошений лектор з теми «Організація підготовки фахівців із захисту інформації у Збройних Силах». 2013 — Технічний університет, Берген, Норвегія. Запрошений лектор з теми «Управління ризиками інформаційної безпеки в нафтогазовому секторі». 2015—2016 — Європейський центр досліджень у галузі безпеки ім. Джорджа К. Маршалла — George C. Marshall European Center for Security Studies. Член міжнародної робочої групи з розроблення типового навчального плану з кібербезпеки для вищих військових навчальних закладів НАТО. План розроблений та офіційно опублікований центром. 2017 — Європейський центр досліджень у галузі безпеки ім. Джорджа К. Маршалла — George C. Marshall European Center for Security Studies. Запрошений лектор у складі міжнародної групи лекторів (Німеччина, Франція, США, Польща, Словаччина, Чехія, Австралія, Україна) з підготовки фахівців сектору безпеки та оборони країн Середньої Азії (сфера кібербезпеки). Астана, Казахстан. 2018 — Atlantic Council, Washington, USA. Участь як key speaker та член делегації за запрошенням Atlantic Council за темою «Russia’s Cуber Operations In Ukraine Beyond» та в консультаціях у конгресі США, Кіберкомандування ВПС США (Техас), University of Texas at Austin та The George Washington University. Державна службаЗ 2020 по 2024 рік – Заступник Голови Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України[1]. 15 листопада 2024 року, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1120-р призначений Головою Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України[2]. Від 29 листопада 2024 року — член Ставки Верховного Головнокомандувача[3]. Наукові публікаціїОпублікував понад 130 наукових статей (Україна, Польща, Болгарія, Японія, США), 5 навчальних посібників і монографій, здійснив наукове редагування та переклад 26 міжнародних стандартів, зробив більш як 130 доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях. Серед останніх публікацій:
Примітки
ДжерелаПосилання
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
