Почивалін Микола Михайлович (письменник)

Почивалін Микола Михайлович
Народився	7 квітня 1921(1921-04-07) Баничі, Глухівського повіту, Чернігівської губернії, СРСР
Помер	25 січня 1988(1988-01-25) (66 років) Пенза, СРСР
Поховання	Novozapadnoe Cemetery, Penzad
Громадянство	СРСР
Діяльність	письменник
Знання мов	російська
Мова творів	російська
Роки активності	1951–1988
Напрямок	соцреалізм
Жанр	роман, оповідання, нарис
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

|Ukrcenter=

Почивалін Микола Михайлович (7 квітня 1921(19210407), с.Баничі — 25 січня 1988, м.Пенза) — російський радянський поет, прозаїк, автор нарисів, член Спілки журналістів СРСР, член Союзу письменників СРСР, учасник Другої світової війни.

Народився в родині лісничого у с. Баничі на Чернігівщині (нині Глухівський район Сумської області). Коли С.Почиваліну було сім років родина переїхала у 1928 році в село Поспеловка, Пензенської губернії — місце, яке сам Микола Михайлович вважав своєю батьківщиною.

Навчався у Кузнецькій середній школі. Перші вірші й оповідання написав ще школярем. Вони були опубліковані у місцевій пресі. Після закінчення десятирічки почав працювати в Кузнецькій районній газеті літературним співробітником. Газетну роботу любив безмежно, вона стала його професією^[1].

У роки Другої світової війни служив співробітником в армійській пресі, потім у стрілецькому полку^[2].

Після війни працював на будівництві московського метро.

Літературна діяльність у М. Почиваліна переважила і він почав знову працювати в газетах Казахстану та Сибіру. Одночасно писав літературні твори та​​публікувався в обласних і республіканських газетах.

З 1953 року Микола Михайлович починає працювати професійним літератором:

• Перші книги: «Щастя» (1951), «Прості люди» (1951 р.), «Сибірська зошит» (1954 р.).
• Перша велика повість «Юність» (1954 р.) — про військові журналістів, багато в чому автобіографічна.

Загалом М. Почівалін — автор 60 книг^[1].

Повість «Після зими» (1958) переведена на угорську мову, а — «Летять наші роки» (1963) — на болгарську^[2].

• Почивалин Н. М. Выстрел на окраине. — Саратов: Приволжское книжное издательство, 1966.
• Почивалин Н. М. Избранные произведения в 2-х томах. Том 1. Москва: Художественная. литература, 1980
• Почивалин Н. М. Избранные произведения в 2-х томах. Том 2. (1980)
• Почивалин Н. М. Летят наши годы: Повести. Сборник. Саратов: Приволжское книжное издательство, 1964.
• Почивалин Н. М. Роман по заказу: Роман и рассказы. Москва: Издательство «Современник», 1975. — Новинки «Современника»

У м. Пенза на будинку № 72 по вулиці Володарського, де жив і творив Микола Почівалін 28 червня 2012 року була відкрита меморіальна дошка письменнику^[1].

Похований на Новозахідне кладовище (Пенза)Новозахідному кладовищі у м. Пенза.

• Горланов Г. Е. Почивалин Николай Михайлович / Пензенская энциклопедия. М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001, с. 494