Правило 18 електронів

Пра́вило 18-ти електро́нів (англ. 18-Electron rule) — емпіричне правило для передбачення стабільних металоорганічних комплексів.

Це правило базується на тому факті, що перехідний метал може мати у зовнішній (валентній) електронній оболонці 18 електронів у випадку повного її заповнення. В такому випадку метал набуває електронної конфігурації інертного газу. Заповнення орбіталі відбувається за рахунок як власних електронів металу, так і за рахунок електронів лігандів. Число 18 випливає з того, що потрібно заповнити одну s-орбіталь, п'ять d-орбіталей і три р-орбіталі, на кожній з яких згідно з принципом Паулі може бути по 2 електрони.

Це правило формальне і має лише дотичне відношення до реального розподілу електронів у комплексі. Так, при ковалентному способі підрахунку електронів доводиться визначитися з типом кожного зв'язку метал—ліганд.

Правило 18-ти електронів було запропоноване американським хіміком Ірвінгом Ленгмюром в 1921 році^[1][2].

Для підрахунку кількості електронів у валентній оболонці можна використовувати два підходи: ковалентний підрахунок та іонний підрахунок.

При ковалентному (нейтральному) підрахунку вважається, що всі зв'язки лігандів з металом є ковалентними.

Для підрахунку кількості електронів просумовуються:

• кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні центрального атому (наприклад, 8 — для Феруму, 3 — для Бору);
• по 1 електрону для кожного аніонного ліганду (X), який зв'язаний з центральним атомом σ-зв'язком (наприклад, для кожного галогену пов'язаного з центральним атомом);
• по 2 електрони для кожного ліганду, який дає свою пару електронів центральному атому (ліганд типу L; наприклад, трифенілфосфін); сюди відносять основи Льюїса, алкени, алкіни;
• для багатоядерних комплексів: по 1 електрону для кожного зв'язку центрального атома М з атомом металу (зв'язок М—М');
• якщо комплекс заряджений, то додають ще по 1 електрону за кожну одиницю негативного заряду і віднімають за кожну одиницю позитивний.

При іонному підрахунку всі зв'язки вважаються іонними. При іонному також вираховується ступінь окиснення центрального атому металу, що може бути важливою інформацією. При ковалентного підрахунку ступінь окиснення не визначається.

• Комплексні сполуки
• Правило октету

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.