Премедикація

Премедика́ція (лат. pre— перед; лат. medicamentum— ліки) — попередня медикаментозна підготовка пацієнта (в день операції) до загального знеболювання при хірургічному втручанні з метою профілактики, попередження чи зменшення виникнення можливих ускладнень.

Залежно від типу оперативного втручання премедикацію виконують у відділенні хірургічного профілю або безпосередньо в операційній на операційному столі. Виконує постова медична сестра або сестра-анестезистка за розпорядженням лікаря-куратора або анестезіолога.

Премедикацію виконують після усіх інших підготовчих, діагностичних та лікувальних маніпуляцій безпосередньо перед початком операції: при планових та ургентних щонайменше за 30 хв, щонайбільше за 1,5 години до початку втручання. Це зумовлено тим, що введені ліки мають подіяти (30 хв) та мають певний термін дії в організмі людини (до 2 годин з моменту введення).

Існує багато схем премедикації, найрозповсюдженіші — класична та сучасна(модернова).

За схемою введення медикаментів:

• Класична
• Модернова
• ...

За часом виконання:

• Планова
• Екстрена
• Повторна (вторинна пізня)

Препарати для премедикації найчастіше вводять внутрішньом'язово, рідше внутрішньовенно(довенно), та зовсім рідко перорально чи ректально.

Класична схема передбачає введення трьох груп препаратів:

• антихолінергічні засоби (холінолітики, холіноблокатори — М-холінолітики: атропін, метацин, скополамін та інш.)
• анальгетики (наркотичні: морфін та інш..)
• антигістамінні (димедрол, супрастин та інш.)

Сучасна схема передбачає введення :

• анальгетиків або психотропних засобів заспокійливої дії (транквілізатори, нейролептики)

При використанні холінергічних препаратів (галотан, фторотан) або можливому подразненні дихальних шляхів (інтубація трахеї, бронхоскопія), обов'язковим препаратом премедикації є холінолітик (антихолінергічні препарати) для блокади вагальних рефлексів. Порушення цього правила може призвести до виникнення брадикардії з можливим зниженням артеріального тиску і розвитком більш серйозних порушень серцевого ритму.

Дозу препаратів для медикаментозної підготовки визначають відповідно до ваги та віку пацієнта. Після її проведення не можна вставати з ліжка та самостійно пересуватись, в тому числі і до операційної.

1. Скрипниченко Д. Ф. Хірургія : підручник. — 4-е вид., випр. і доповн.. — Київ : Вища школа, 1992. — С. 58. — 581 с. — ISBN 5-11-003837-6.
2. Кіт О. М. та інш. Хірургія.— Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.- 644 с. ISBN 966-673-063-4. - C.80
3. Ковальчук Л. Я. та інш. Анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія невідкладних станів. Навч.посібник.— Тернопіль: Укрмедкнига, 2003.— 324 с. ISBN 966-673-027-8 (С.13-15)
4. Анестезіологія та інтенсивна терапія:підручник / Л.П.Чепкий та інш..- К.:Вищ.шк., 2003.- 399 с. ISBN 966-642-152-6 (C.59-63)

• Премедикація стандартна з нейролептиком(укр.)