Принія рудочерева

Рудочерева принія (підвид P. s. socialis)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тамікові (Cisticolidae)
Рід:	Принія (Prinia)
Вид:	Принія рудочерева

Біноміальна назва

Prinia socialis
(Sykes, 1832)

Ареал рудочеревої принії та межі поширення підвидів

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Burnesia socialis

Посилання

Вікісховище:	Prinia socialis
Віківиди:	Prinia socialis
EOL:	916310
ITIS:	562451
МСОП:	22713604
NCBI:	1464044

Принія рудочерева^[2] (Prinia socialis) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae). Мешкає в Індостані^[3].

Опис

Довжина птаха становить 13-14 см. Рудочерева принія має короткі, округлі крила, довгий, направлений вгору, смугастий, кремово-чорний хвіст, короткий чорний дзьоб. Тім'я сіре, нижня частина тілу рудувата. В гніздовий період північні популяції мають чорне тім'я і щоки, крила коричневі. В негнізовий період у них хвіст стає довшим, а над очима з'являються білі "брови". Линяння відбувається двічні на рік, навесні і восени^[4]. Південні популяції зберігають літнє забарвлення впродовж всього року.

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:^[5]

P. s. stewarti Blyth, 1847 — північно-східний Пакистан, західна і північна Індія, Непал;
P. s. inglisi Whistler, 1933 — північно-східна Індія, Бутан, Бангладеш;
P. s. socialis Sykes, 1832 — південна Індія;
P. s. brevicauda Legge, 1879 — Шрі-Ланка.

Поширення і екологія

Рудочереві принії живуть на сухих луках і пасовищах, в чагарникових заростях і садах.

Поведінка

Рудочереві принії харчуються комахами. Живуть парами^[6]. Сезон розмноження починається після завершення сезону дощів, на півночі Індії він зазвичай триває з червня по вересень, а на Шрі-Ланці з грудня по березень або з серпня по жовтень^[7]. Гніздо робиться з живого зеленого листя, яке зшите павутинням і встелене пухом^[8]^[9]. В кладці 3-5 яєць рудуватого або каштанового кольору^[10]. Інкубаційний період триває 12 днів^[11]^[12]^[13]. Рудочереві принії часто стають жертвами гніздового паразитизму з боку сіроволих і малих кукавок^[14].

Галерея

Рудочерева принія (Бенгалуру)
Гніздо з яйцями
Рудочерева принія (Пуне, Махараштра)
Гніздо рудочеревої принії (Мумбаї)

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Prinia socialis. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Ali, S.; Ripley, S. D. (1997). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 8 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 55—60.
↑ Hall, KSS; Tullberg, BS (2004). Phylogenetic analyses of the diversity of moult strategies in Sylviidae in relation to migration (PDF). Evolutionary Ecology. 18: 85—105. doi:10.1023/B:EVEC.0000017848.20735.8b. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 15 серпня 2021.
↑ Hemanth, J. (1990). On the roosting of the Ashy Wren-Warbler. Newsletter for Birdwatchers. 30 (5&6): 15.
↑ George, J. C. (1962). Nest-shifting behaviour of the Ashy Wren-Warbler (PDF). The Auk. 78 (3): 435—6. doi:10.2307/4082287. JSTOR 4082287. Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.
↑ Ramanan, R. V. (1995). The nest of Ashy Wren Warbler Prinia socialis. Newsletter for Birdwatchers. 35 (1): 17.
↑ Bhambral, R. (1966). Dog's hair used for nest by Ashy Wren Warblers. Newsletter for Birdwatchers. 6 (8): 7.
↑ Oates, E. W. (1905). Catalogue of the collection of birds' eggs in the British Museum. British Museum.
↑ Karthikeyan, S (1993). Monogamy in Ashywren Warbler Prinia socialis: How much do sexes share domestic duties. У Verghese, A; Sridhar, S; Chakravarthy, AK (ред.). Bird Conservation: Strategies for the Nineties and Beyond. Ornithological Society of India, Bangalore. с. 200—201.
↑ Wesley, H. D. (1994). Nest-temperature regulation during incubation in Ashy Wren-Warbler. Newsletter for Birdwatchers. 34 (2): 29—31.
↑ Desai, R N (1993). Atmospheric temperature and the incubation pattern in the Ashy Wren-Warbler Prinia socialis. У Verghese, A; Sridhar, S; Chakravarthy, AK (ред.). Bird Conservation: Strategies for the Nineties and Beyond. Bangalore: Ornithological Society of India. с. 176.
↑ Lowther, Peter E. (2012). Host list of Avian brood parasites – 2 (PDF). Chicago, IL, USA: Field Museum of Natural History. Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2021. Процитовано 16 квітня 2020.

Джерела

Balachandran, S; Rosalind, Lima (1992) Southern Ashy Wren-Warbler Prinia socialis socialis Sykes in Pt. Calimere Wildlife Sanctuary, Tamil Nadu. [Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.] J. Bombay Nat. Hist. Soc. 89(3):377.
Jairamdas, Arjun (1977) Three nests of Ashy Wren Warbler – diary of one season. Newsletter for Birdwatchers . 17(2):4–6.
Subramanya, S.; Veeresh, G. K. (1998) Nesting of two insectivorous birds in the rice fields of Bangalore. Chap. 4. In: Birds in Agricultural Ecosystem. (Eds: Dhindsa, MS; Rao, P Syamsunder; Parasharya, BM) Society for Applied Ornithology, Hyderabad, 10–17.
Ajmeri, R. M.; Das, A. R. K.; Sasikumar, M. (1961) An unusual nest of the Ashy Wren-warbler (Prinia socialis). Newsletter for Birdwatchers . 1(4):1.