Промисловість Дніпропетровської області

Дніпропетровська область входить до складу Придніпровського економічного району.

На території області обліковується 249 родовищ і 79 об'єктів обліку (з врахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 94 родовища і 43 об'єкти обліку розробляються. Мінерально-сировинна база області на 30,8% складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, кам'яне та буре вугілля), на 36,3% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води.

Регіон багатий різноманітними корисними копалинами: серед них: Криворізький залізорудний басейн, Нікопольський марганцеворудний басейн, також є потужні родовища і поклади титанових і уранових руд, бокситів, нікелю і кобальту, виявлено запаси будівельного каменю.

Паливно-енергетичні ресурси представлені запасами кам'яного вугілля Західного Донбасу і бурого вугілля Дніпровського басейну, родовищами нафти і природного газу. Основними галузями спеціалізації в добувній промисловості — видобування кам'яного вугілля, бурого вугілля, газу, залізних руд, марганцевих руд, титанових руд, нікелю і кобальту.

Дніпропетровська область володіє 51% усіх запасів вугілля України. Об'єм видобутку становить 17% від загального по державі. Головними центрами видобування кам'яного вугілля є Новомосковський, Павлоградський та Петропавлівський райони. Серед найбільших центрів виділяються Павлоград, Першотравенськ, Тернівка. Головними районами видобутку бурого вугілля є Верхньодніпровський, Петриківський та Синельниківський райони. Найбільші родовища: Верхньодніпровське, Новоолександрівське, Павлівське, Синельниківське. Найбільшим підприємством є ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Загалом в області розвідано 77 родовищ вугілля. Наразі діють 10 вугільних шахт. В межах області відомо 16 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні, з них: чотири — газових, п’ять — газоконденсатних, 7 — нафтогазоконденсатних. Крім того, є підземне сховище газу — Пролетарське. У промисловій розробці знаходиться 11 родовищ, в розвідці — чотири. Серед нафтогазових родовищ виділяються Багатойське, Виноградівське, Голубівське, Гупалівське, Дмухайлівське, Кременівське, Левенцівське, Личківське, Михайлівське, Мусієнківське, Новоселівське, Перещепинське, Пролетарське, Рясківське, Східно-Голубівське, Східно-Новоселівське та Юр'ївське на півночі області.

Залізні руди. Дніпропетровська область має 57% усіх запасів залізних руд України. Об'єм видобутку становить 77% від загального по державі. Головними центрами видобутку заліза є місто Кривий Ріг. 20 родовищ заліза знаходяться в промисловій розробці^[1]. Найбільшими підприємствами є:

• ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
• ВАТ «Суха Балка»
• ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»
• ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»
• ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»
• ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»
• ТОВ «Восток-Руда»^[1]
• ТОВ «Шиманівське Стіл»^[1]

Марганцеві руди. Область має 28% усіх запасів марганцевих руд України. Об'єм видобутку становить 100% від загального по державі. Головними центрами видобутку заліза є Нікопольський та Томаківський райони. 3 родовища марганцю знаходяться в промисловій розробці. Найбільшим підприємством є ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат».
Алюмінієві руди. Незважаючи на те, що на території області виявлено й оцінено декілька родовищ і рудопроявів бокситів, таких як Високопільське, Південно-Нікопольське, Девладівське, розробляється лише одне, середнє за розміром Високопільське родовище бокситів, розташоване у Широківському районі. Слід відзначити підвищений вміст скандію і галію у бокситах. Тут знаходяться 100% усіх запасів алюмінієвих руд. Одне родовище (Високопільське) знаходиться на стадії розробки^[2].
Нікелеві та кобальтові руди. Область має 59% усіх запасів нікелю та 53% запасів кобальту України. Головними центрами розташування є Апостолівський та Софіївський райони. Загалом є чотири комплексних родовища силікатних руд нікелю і кобальту: Девладово, Червоний Яр (Софіївський район), Тернівське (Криворізький район), Нове (Нікопольський район). Родовища досить однотипові, невеликі за розмірами, бідні за вмістом нікелю і кобальту в руді. У цілому, мінерально-сировинна база цих руд незначна. Промисловість області задовольняє свої потреби у феронікелі та інших нікелевих сплавах переважно за рахунок імпорту.
Рідкісні метали. Дніпропетровська область має два великих за розмірами і кількістю розвіданих запасів титано-цирконієвих родовища - — Малишевське і Вовчанське, з яких інтенсивно розробляється Малишевське. На території області виявлені та в різній мірі оцінені родовища бокситів, руд свинцю та цинку. 3 родовища знаходяться в промисловій розробці, серед них Вільногірськ (уран, титан, гафній, ванадій, цирконій), Жовті Води (уран, скандій, ванадій), Просяна (титан, цирконій). Найбільшими підприємствами є:

• філіал «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат»
• ПАТ «Кримський титан»^[1]
• ТОВ «Восток-Руда»

Германій. Регіон володіє 22% усіх запасів германію України. Об'єм видобутку становить 59% від загального по державі. Головними центрами видобутку заліза є Павлоградський та Петропавлівський райони.
Золото. Золоторудні об’єкти області поки що вивчені слабо і охарактеризовані лише прогнозними ресурсами й початковими лабораторно-технологічними випробуваннями. Однак саме з ними пов'язані подальше становлення і розвиток золотодобувної промисловості держави. Особливий інтерес з цієї точки зору викликають зеленокам’яні структури Середньодніпровського блоку Українського щита.
Молібден. За результатами геологозйомочних робіт виявлена ціла низка рудопроявів молібдену, окремі з яких - Аннівське (П'ятихатський район), Олександрівське (Широківський район), Сергіївське (Солонянський район), оцінені як перспективні об'єкти для постановки на них спеціальних пошукових робіт. Першочерговим у зазначеному переліку є Сергіївський рудопрояв.

Область володіє низкою розвіданих родовищ нерудної сировини для металургії, а саме вогнетривких глин, піску формувального, флюсових вапняків, доломіту, талько-магнезиту, високоглиноземної сировини.
Каолін. В області знаходиться 1/5 усіх запасів каоліну України. Об'єм видобування становить 14% від загальноукраїнського. Мається одне Просянівське каолінове родовище, яке належить ТОВ «Дніпро Каолін».
Вогнетривкі глини. Область має 10% українських запасів вогнетривких глин. Мається одне (П'ятихатське) родовище.
Кварцит. Область володіє 15% усіх кварцитів України. Рівень добування становить 7%. Маються 2 родовища у Васильківському районі.
Талько-магнезит. Область володіє 100% запасів талько-магнезитів України. Мається одне родовище (Правдинське), яке не використовується.
Будівельна сировина. У надрах Дніпропетровської області зосереджений цілий комплекс різноманітних корисних копалин, які застосовуються в промисловості будівельних матеріалів. Це вапняки і глини для виготовлення цементу, вапняки для випалювання на вапно, пісок будівельний, камінь облицювальний, будівельний і пиляний, глинисті породи для виробництва керамзиту та цегли.
Скляна сировина. Розвіданих родовищ скляної сировини в області не існує. Піски одержують на Верхньодніпровському ГЗК при вилученні рудних мінералів із корисної товщі Малишевського родовища. Іншим постачальником скляних пісків є Просянівський каоліновий комбінат.
Будівельне та облицювальне каміння. На території області розвідано 40 родовищ і чотири об'єкти обліку каменю будівельного, з яких 17 родовищ і 3 об'єкти обліку експлуатуються; чотири родовища каменю облицювального (три експлуатуються); один об'єкт обліку – каменю пиляного (експлуатується); 15 родовищ – будівельних пісків (1 родовище і 1 об'єкт обліку експлуатуються); два об'єкти обліку комплексних родовищ керамзитової сировини. В цілому проблема забезпеченості підприємств будівельної індустрії області керамзитовим гравієм не вирішена.
Цементна сировина. Як цементна сировина на території області використовуються вапняки, червоно-бурі глини та суглинки. Як мінеральні добавки до цементів можуть бути використані опоки та опоковидні глини. В області знаходиться одне Жовтокам'янське родовище цементної сировини.

Питні та технічні підземні води в Дніпропетровській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 24 ділянках. Об'єм добування мінеральних вод становить 5% від загальноукраїнського рівня. Найбільшими виробниками мінеральних вод є:

• ПАТ «Царичанський завод мінводи»
• ПАТ «Новомосковський завод мінводи»
• ПАТ «Ерлан»

Лікувальні грязі розвідані на ділянці Солонолиманського родовища, яка розробляється.

В Дніпропетровській області добре розвинена машинобудівна галузь, здебільшого важке і метало-містке машинобудування, верстатобудування, приладобудування, автомобілебудування. Підприємства машинобудування працюють як у великих , так й у середніх і малих містах. Головними центрами машинобудування є: Дніпропетровськ - тут зосереджено виробництво металургійного і гірничо-шахтного устаткування, транспортне машинобудування, металоконструкції, космічне машинобудування («Південмаш») та Кривий Ріг - гірничо-шахтне устаткування.

Діють в області також підприємства хімічної промисловості. З підприємств хімічної промисловості варто виділити шинний завод в Дніпропетровську, ВАТ «Дніпроазот» у Кам'янського (синтетичний аміак, мінеральні добрива), Дніпропетровський лакофарбовий завод, Павлоградський хімічний завод (вибухові речовини).

Будівельна промисловість включає виробництво будівельного каменю, залізобетонних конструкцій, цементу, гіпсу, облицювальних матеріалів.

Підприємства харчової промисловості розміщені по всій території області. Профілюючими галузями є масло-переробна, м’ясна, молочна, цукрова, борошномельно-круп’яна, хлібопекарська та кондитерська.

В регіоні вирощуються всі види агрокультур та щороку збирається до 3 мільйонів тонн зернових.

Виробництвом продуктів харчування і переробкою сільськогосподарських продуктів зайнято більше 130 основних підприємств.

Станом на 2021 рік в області виробляють (у % від загальнодержавного обсягу):^[3]

• 28% виробів ковбасних та подібних м’ясних ;
• 36,4% риби сушеної і в’яленої;
• 11,5% молока та вершків незгущених;
• 6,4% сиру свіжого неферментованого і невитриманого;
• 28,1% йогурту рідкого та сквашеного молока ароматизованого;
• 11% борошна;
• 12,5% хліба та хлібобулочних виробів.

1. ↑ ^{а б в г} Огляд бази корисних копалин Дніпропетровської області (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2013. Процитовано 18 вересня 2013.
2. ↑ Довідка про стан та перспективи розширення мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області^{[недоступне посилання з липня 2019]}
3. ↑ Паспорт Дніпропетровської області (PDF). adm.dp.gov.ua (української) . Дніпровська обласна державна адміністрація. 11 травня 2021 року. Архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2021. Процитовано 19.09.2022.

• Головне управління статистики у Дніпропетровській області
• Довідка про стан та перспективи розширення мінерально-сировинної бази Дніпропетровської області^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Огляд бази корисних копалин Дніпропетровської області