група А (найбільш ефективні) — ізоніазид, рифампіцин;[3]
група В (ефективні) — стрептоміцин, піразинамід, етамбутол, канаміцин, етіонамід, циклосерин, віоміцин, флориміцин;[4]
група С (найменш ефективні) — ПАСК, тіоацетазон[5]
Протитуберкульозні препарати розділені на ряди, додатково кожному ПТЗ відповідає міжнародне позначення
За клінічною активністю ПТЗ поділяють на засоби 1-го ряду — препарати групи стрептоміцину (аміноглікозиди), ізонікотинової (ізоніазид, фтивазид, салюзид, ларусан та ін.) та ацетилсаліцилової (ПАСК, бепаск) кислот і засоби 2-го ряду — антибіотики (канаміцин, амікацин, рифампіцин, капреоміцин), а також піразинамід, етіонамід, етамбутол, етоксид та інші синтетичні препарати. Лікування починають препаратами 1-го ряду, а потім для запобігання стійкості мікобактерій туберкульозу до медикаментів призначають препарати 2-го ряду.
Ряди, назви протитуберкульозних засобів та їх міжнародні скорочені позначення[6]
Відповідно до даних Центру моніторингу побічних реакцій (ПР) ЛЗ Всесвітньої організації охорони здоров’я (2007), серед протитуберкульозних монопрепаратів за частотою ПР у світі домінують препарати ізоніазиду (29,2%), рифампіцину (26,7%), капреоміцину (17,1%), етамбутолу (10,2%). Менш ніж 10% ПР зареєстровано при призначенні піразинаміду (9,8%), АСК (2,2%), рифабутину (2,1%) та комбінованих ЛЗ.[8]
↑Протитуберкульозні лікарські засоби у фокусі безпеки при їх медичному застосуванні. О.П. Вікторов, О.В. Матвєєва, В.П. Яйченя, І.О. Логвіна // Раціональна фармакотерапія.- 3-2' 2008. Ел.джерело [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Джерела
Протиінфекційні лікарські засоби : навч. посіб. / О. В. Крайдашенко, Р. В. Стець, О. В. Рябоконь та ін. ; за заг. ред. О. В. Крайдашенка. — Вінниця : Нова Книга, 2015. — 424 с. : табл. ISBN 978-966-382-561-8 (С.127-140)
Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 26-27,263-266,328-33. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.
