Протор'єва Надія Юхимівна

Протор'єва Надія Юхимівна
Протор'єва Надія Юхимівна
Народження	23 лютого 1926 ; Дубрівка, Брусилівський район, Київська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть	17 березня 2005 (79 років)
	Васильків, Київська область, Україна
Країна	СРСР; Україна
Навчання	Київське училище прикладного мистецтва
Вчитель	Головко Дмитро Федорович, Грядунова Олександра Павлівна і Глущенко Пелагея Іванівна
Діяльність	керамістка
Працівник	Васильківський майоліковий завод
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Протор'єв Валерій Семенович
Нагороди

Надія Юхимівна Прото́р'єва (23 лютого 1926, Дубрівка — 17 березня 2005, Васильків) — українська майстриня художньої кераміки; членкиня Спілки радянських художників України з 1960 року. Заслужена майстриня народної творчості УРСР з 1986 року, заслужена художниця України з 1994 року.

Біографія

Народилася 23 лютого 1926 року в селі Дубрівці (нині Житомирський район Житомирської області, Україна). 1950 року закінчила Київське училище прикладного мистецтва, де навчалася у Дмитра Головка, Пелагеї Глущенко, Олександри Грядунової, і з того ж року працювала на Васильківському майоліковому заводі.

Мешкала у місті Василькові в будинку на вулиці Керамічній, № 33, квартира № 5. Була одружена з майстром художньої кераміки Валерієм Протор'євим.

Померла у Васильнові 17 березня 2005 року.

Творчість

Працювала в галузі декоративного мистецтва (художня кераміка). Твори: декоративна скульптура малих форм, декоративний посуд, сувеніри, подарункові вироби та інше. У співавторстві з чоловіком виготовила:

вази і тарілки з портретом Тараса Шевченка (1961);
декоративні вази «Мені, аж страшно, як згадаю оту хатинку край села…», «Мені тринадцятий минало», «На панщині», «Україна» (усі 1964), «Київ», «Червона Калина», «Свято Жовтня» (1967), «Ювілейна» (1970);
кухоль «Ішли дівчата…» (1964);
скульптурки «Добрий звір», «Павичі» (1967);
сервіз для фруктів, посуд для напоїв (1959, 1970);
фігурний посуд за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки (1971).

Брала участь у всеукраїнських виставках з 1957 року, всесоюзних — з 1961 року, зарубіжних — з 1963 року.

Твори зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва та Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.

Півник васильківської майоліки

Докладніше: Півник васильківської майоліки

Одна з робіт майстрині стала відомою під час Російського вторгнення в Україну (2022): після знищення одного з будинків у Бородянці на Київщині на стіні однієї з квартир вціліла кухонна шафа, яка швидко стала символом витримки українців під час війни; на цій шафі люди помітили маленького декоративного півника, якого помилково приписали Прокопу Бідасюку^[1]. Головний художник Васильківського майолікового заводу останніх років Сергій Денисенко вважає, що півник належить авторству Валерія та Надії Протор'євих.^[2]^[3]

Під час візиту прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона до Києва 9 квітня 2022 року до нього та Президента України Володимира Зеленського на одній з вулиць міста підійшла дівчина та подарувала таких самих керамічних півників, як і вцілілий на кухонній шафі у Бородянці^[4]. Згодом з'ясувалось, що дарувальницею була Валерія Полянскова, акторка з Харкова, її зустріч із главами Великої Британії та України — випадкова, а півники призначалися її друзям^[5].