Прохорова Леоніла Володимирівна
Леоніла (Ліна) Володимирівна Прохорова (нар. 20 жовтня 1946, Київ, УРСР, СРСР[1]) — українська співачка, викладачка кафедри «Естрадного вокального мистецтва», професорка кафедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв. Заслужена артистка України (1998). Кавалер «Ордена княгині Ольги» (2006)[2]. Майстер спорту з художньої гімнастики. Життєпис1964 року закінчила естрадно-циркову студію, того ж року почала працювати в Театрі ім. Лесі Українки 1965 року стала провідною солісткою в ансамблі «Мрія». Була першою виконавицею пісень керівника ансамблю і свого першого чоловіка Ігоря Поклада: «Рыжая», «Глаза на песке», «Забудь», «Коханий». Після розлучення з Покладом і «Мрією», Прохорова опинилася в ВІА «Омичі» (м. Омськ в Сибіру). Згодом кістяк ансамблю перебрався до Московського Мюзик-холу. З оркестром В. Людвіковського Прохорова записала тоді свій перший міньйон. В 1973 році вона стала лауреаткою третьої премії на конкурсі артистів естради Росії (музиканти, з якими вона співала, в тому ж році стали знаменитим ансамблем «Мелодія»). Прохорова разом зі своїм другим чоловіком, композитором Борисом Монастирським, повернулася до Києва і записала цикл його пісень: «Віконниці кленові», «Клич мене», «10-й класс», «Апрельская песенка» та інші. Ненадовго вона стала солісткою ВІА «Кобза». Після передчасної смерті Б. Монастирського знову подалася до Москви — в оркестр Олега Лундстрема. Остаточно до Києва Прохорова повернулася у 1977 році — вона стала солісткою вар'єте. З 1988 року Ліна Прохорова викладає естрадний вокал в музичному училищі імені Рейнгольда Глієра, серед її учнів — Ірина Білик, Оксана Кулакова, Женя Власова, Андрій Остапенко. Восени 1996 року МО «Гарба» випустило на компакт-касетці ретроспективний збірник найкращих пісень Ліни Прохорової «Світ без тебе». Доробок
Фільмографія
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
