Прощенко Станіслав Іванович
Станісла́в Іва́нович Про́щенко (позивний «Патріот»; 11 березня 1975, с. Талалаївка, Ніжинський район — 1 березня 2022 с. Дорогинка, Прилуцький район) — український підприємець, активіст, військовослужбовець. У 2014—2015 роках брав участь в антитерористичній операції на сході України. Один з організаторів оборони Ніжина в перші дні російського вторгнення у 2022 році. ЖиттєписСтаніслав Прощенко народився 11 квітня 1975 року у селі Талалаївка, Ніжинський район, Чернігівська область, Україна. Згодом з родиною переїхав у місто Ніжин, де закінчив школу. У віці 18 років з 1993 по 1994 рік проходив строкову військову службу[1]. Працював в торгівлі та з 1998 року займався підприємництвом. Брав активну участь в громадській діяльності, починаючи з Євромайдану та Революції Гідності. В кінці квітня 2014 року Станіслав мобізіувався до ЗСУ як доброволець. Проходив службу в складі 41-го батальйону тероборони «Чернігів-2». Воював під Сватовим, у Красномі Лимані, Дебальцевому, Оленівці. Згодом під Гранітним та Старогнатівкою[2]. Мав посаду замісника командира взводу. У червні 2015 року Станіслав Прощенко був демобілізований. У 2020 році у Відокремленому підрозділу НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» здобув кваліфікацію: з менеджменту, менеджер-адміністратор ступінь вищої освіти бакалавр напрям підготовки «Менеджмент»[3][4]. Громадська діяльністьПочатоковою точкую активізму стає Євромайдан у 2013—2014 роках, де Станіслав Прощенко брав безпосередню участь. Був одним із організаторів переходу з УПЦ МП до ПЦУ місцевих громад у Ніжинському районі. Підтримував молодіжну патріотичну громадську організацію «Дозір Крук»[2]. У 2017 році співзаснував Громадську організацію "Ніжинська міськрайонна спілка ветеранів АТО «Патріот», був заступником голови правління. Організував музей АТО при місцевому ТЦК[5]. Також як волонтер допомагав з обладнанням та матеріалами для 95-ї десантно-шурмової бригади та інших частин ЗСУ[6]. Повномасштабне вторгнення в Україну та загибель24 лютого 2022 року розпочалось російське вторгнення в Україну. З першого ж дня повномасштабної війни, брав участь у військових діях. 24 лютого був призначений на посаду головного сержанта роти охорони Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На цій посаді співорганізовував оборону Ніжина в перші дні вторгнення. 25 лютого під час бою з ворогом, отримав перше поранення[1]. 1 березня 2022 року в стрілецькому бою з окупантами в селі Дорогинка, Прилуцького району, Чернігівської області від вогнепального поранення[7][8]. Особисте життяУ 1998 році вступив у шлюб з Наталією Федорівною Андрущенко (Прощенко). Мав двох дітей: Ангеліну (1999) та Марка (2016)[6]. Нагороди
Вшанування пам'яті11 березня 2022 року на честь Станіслава Прощенко перейменована вулиця Московська на вулицю Станіслава Прощенка. 11 квітня 2022 року у Ніжині урочисто відкрито меморіальну дошку на честь воїна російсько-української війни Станіслава Прощенка[6]. В селі Дорогінка, де Станіслав Прощенко отримав смертельні поранення, на його честь було встановлено Козацький хрест. Галерея
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
