Птахокрилка королеви Олександри

Самиця (зверху), самець (внизу)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota)
Ряд:	Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина:	Косатцеві (Papilionidae)
Рід:	Ornithoptera
Підрід:	Straatmana Deslisle, 2007
Вид:	Птахокрилка королеви Олександри

Біноміальна назва

Ornithoptera alexandrae
Rothschild, 1907

Посилання

Вікісховище:	Ornithoptera alexandrae
EOL:	130506
МСОП:	15513
NCBI:	129448

Птахокрилка королеви Олександри (Ornithoptera alexandrae) — вид денних метеликів родини Косатцеві (Papilionidae). Вид є найбільшим денним метеликом у світі.

Назва

Метелик названий на честь данської королеви Олександри (1844—1925).

Поширення

Ареал проживання обмежений: окремі ділянки вологих тропічних лісів в долині Попондетта (Папуа Нова Гвінея). Тільки там зустрічається Аристолохія Дільса — єдина рослина з родини хвилівникових, на яку самиці Олександри відкладають яйця. Раніше цей метелик зустрічався ще і в горах — в північній частині хребта Оуена-Стенлі.

Опис

Самиця значно відрізняється від самця. Вона значно більша: розмах її величезних крил досягає 273 мм (важить 12 г) — це більше, ніж у будь-якого іншого денного метелика. А ось в яскравості та красі вона поступається самцю: на її широких темно-бурих крилах розкинувся світлий орнамент з кремових і жовтих «мазків» різної форми. Своєрідний малюнок нижньої сторони крил з контрастним широким затемненням вздовж жилок дозволяє відразу відрізнити самку птахокрилки королеви Олександри від інших видів птахокрилів.

Гусениця у цього виду метеликів бархатисто-чорна з поздовжньою кремовою смужкою досягає в довжину 12 см, а лялечка — 9 см (при діаметрі 8 см).

Спосіб життя

Гусениця птахокрилки королеви Олександри, як і інших орнітоптер, харчується листям різних видів ліани аристолохії родини хвилівникові, тому іноді цих метеликів називають птахокрилками аристолохії. Метелики живуть близько трьох місяців. У виборі рослини для відкладання яєць метелик на рідкість вибагливий, тоді як гусениці не настільки розбірливі. Дослідження показали, що вони можуть харчуватися і листям інших кирказонових рослин. Повний цикл розвитку від яйця до метелика займає понад чотири місяці.

Природних ворогів у цієї орнітоптери мало. Набагато більшу загрозу для виду являє вирубка лісів і плантації кокосових пальм, какао і каучукових дерев, які замінюють їхні природні місця проживання.

Джерела

Parsons, Michael J. , 1984 The Biology and Conservation of Ornithoptera alexandrae. In: The Biology of Butterflies, edited by Vane-Wright & Ackery. Symposia R. ent. Soc. Lond. 11, pp. [327-332]
Parsons, Michael J. , 1987 The Butterflies of Papua New Guinea.
Parsons, M. J. 1992. The butterfly farming and trading industry in the Indo-Australian region and its role in tropical forest conservation. Tropical Lepidoptera 3 (Suppl. 1): 1-31.pdf Full text
Parsons, M., 1999 The Butterflies of Papua New Guinea — Their Systematics and Biology. Academic Press, London
Straatman, R. 1971 The life history of Ornithoptera alexandrae Rothschild Journal of the Lepidopterists' Society 1971 Volume 25 :58-64.pdf
D'Abrera, B. (1975) Birdwing Butterflies of the World. Country Life Books, London.
Collins, N.M., Morris, M.G., IUCN, 1985 Threatened Swallowtail Butterflies of the World: the IUCN Red Data Book(1985) IUCN pdf
Haugum, J. & Low, A.M. 1978—1985. A Monograph of the Birdwing Butterflies. 2 volumes. Scandinavian Press, Klampenborg; 663 pp.
Deslisle, G. (2004) A taxonomic revision of the «birdwing butterflies of paradise», genus Ornithoptera based on the adult morphology (Lepidoptera, Papilionidae). Lambillionea, 104 (4): 1 — 151.