Пушкарівка (Кам'янський район)
Пушкарі́вка — село в Україні, у Кам'янському районі Дніпропетровської області. Колишній центр Пушкарівської сільської ради. Населення за переписом 2001 року складало 3 443 особи. РозташуванняПушкарівка розташована на лівому березі річки Самоткань неподалік її місця впадіння у Дніпро. Межує з містом Верхньодніпровськ, фактично є його околицею. На протилежному березі Самоткані розташоване Заріччя. Поруч проходить автомобільна дорога Н08. ІсторіяВ околицях села Пушкарівка виявлено поселення і досліджені кургани епохи бронзи (II—I тисячоліття до н. е.). За історичними джерелами заснування села належить до періоду освоєння Дикого Поля в XVII столітті. Назва Пушкарівка пов'язана з тим, що село належало козацькому полковнику Мартину Пушкарю[джерело?]. У 1752–1764 роках входило до складу Новослобідського козацького полку. У 1770 Пушкарівка передана з Протовчанської до Орільської паланки Запорізької Січі. Згодом село стало центром Пушкарівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. За даними на 1859 рік в селі мешкало 2 952 особи (1427 чоловіків та 1525 жінок), налічувалось 354 двори[1]. Станом на 1886 рік населення становило 3 542 особи, налічувалось 550 дворів, були православна церква, школа та відбувався щорічний ярмарок[2]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4885 осіб (2446 чоловічої статі та 2439 — жіночої), з яких 4869 — православної віри[3]. У 1908 році[4] в селі мешкала 7201 особа (3536 чоловіків та 3665 жінок), налічувалось 1027 дворових господарств. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 383 жителі села[5]. У 1964 році під час будівництва Кам'янського водосховища, частина села була перенесена на нове місце. Також до Пушкарівки було приєднане село Чонгарівка, а жителів сусіднього села Чаплинка у Пушкарівку змусила переселитися Радянська влада. У 1980-тих роках село було частиною міста Верхньодніпровська, указом Верховної Ради УРСР у 1989 році знову виділене як окремий населений пункт[6]. СучасністьПромисловість і побутПрацює декілька агрофірм та фермерських господарств, одне комунальне підприємство, дрібні будівельні, виробничі (меблі) підприємства та підприємства сфери послуг. ТранспортПоруч із селом проходить автошлях національного значення Н08, а також автодорога регіонального значення Т 0415 Верхньодніпровськ — Вільногірськ. Освіта, медицина, культураВ селі є середня загальноосвітня школа, лікарська амбулаторія, будинок культури, бібліотека. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Відомі людиВ селі народилися:
Див. також
Примітки
Література
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
