Пяндж

Пяндж
Пяндж
	Басейн річки Пяндж
37°01′03″ пн. ш. 72°39′41″ сх. д. / 37.0176° пн. ш. 72.6615° сх. д.
Витік	злиття Паміру і Вахандар'ї
• координати	37°1′3″ пн. ш. 72°39′41″ сх. д. / 37.01750° пн. ш. 72.66139° сх. д.
Гирло	злиття з Вахшем і утворення Аму-Дар'ї
• координати	37°6′39″ пн. ш. 68°18′53″ сх. д. / 37.11083° пн. ш. 68.31472° сх. д.
Країни:	Афганістан, Таджикистан
Регіон	Гірський Бадахшан; Хатлонський вілоят; Бадахшан; Тахар; Кундуз
Довжина	921 км
Площа басейну:	114 тис. км²
Середньорічний стік	1000 м³/с
Притоки:	Kokcha Riverd, Ґунт, Бартанг, Yazgulyam Riverd, Ванч, Кизилсу, Wakhan Riverd і Памір
	Медіафайли у Вікісховищі

Пяндж^[1] (також П'яндж^[2]^[3]^[4]^[5], дарі پنج [pʰandʒ]; тадж. Панҷ [pʰandʒ]) — річка в Азії, разом із річкою Вахш (права притока) утворює Амудар'ю^[6]. Утворюється при злитті річок Паміру і Вахандар'ї. Протікає по кордону Афганістану (лівий берег) і Таджикистану. Довжина 921 км (від витоку Паміру з озера Зоркуль 1125 км), площа басейну — 114 тис. км², середня витрата води 1000 м³/с.

Назва річки походить від слова «п'ять», тому що вона утворюється від злиття п'яти великих річок.

Витоки на кордоні між Афганістаном і Таджикистаном в стародавньому регіоні Бадахшан. Тече на захід по кордону двох країн. Після міста Хорог, столиці Горного Бадахшану Таджикистану він отримує воду від однієї з головних приток — Мургабу. Далі тече на південний захід до злиття з Вахшем і формує найбільшу річку Центральної Азії — Амудар'ю. По частині долини Пянджу йде Памірський тракт: Душанбе — Хорог.

Споживання води

Договір між СРСР та Афганістаном про використання води, підписаний 1946 року, дозволяє Афганістану використовувати 9 млн м³ води на рік^[7]. Афганістан споживає близько 2 млн м³ води щороку. Якщо Афганістан розпочне забирати воду в повному обсязі, що дозволяє договір, це може призвести до екологічної катастрофи. Використовується для зрошення.

Мости

Міст Афганістан-Таджикистан: автомобільний міст через річку між Таджикистаном та Афганістаном у Нижньому Пянджі. Контракт було підписано у травні 2005, та будівництво[1] мосту розпочалося в січні 2006 і було завершено в серпні 2007 року. Фінансування було надано урядом США, на суму в $37 млн, і будувалось італійською Генеральною Будівельною компанією Rizzani de Eccher S.p.A. під проводом Інженерного корпусу армії США. Міст замінив поромну переправу потужністю 60 автомобілів на день, і не працюючу багато місяців на рік через сильну течію річки.
Ще один міст був побудований при злитті з Гунтом у Хорозі у 2003.
Міст також існує в Лангарі, можливо, закритий.

Aga Khan Development Network брала участь у проекті по будівництву серії з трьох мостів через річку Пяндж між Таджикистаном та Афганістаном^[8].