Південний канал
Південний або Лангедокський канал (фр. Le Canal du Midi) — канал завдовжки 241 км на півдні Франції. Сполучає Тулузу із середземноморським містом Сет (яке було засноване, щоб слугувати східним терміналом каналу). У Тулузі поєднується з Гаронським каналом (Canal de Garonne[fr]), що веде до Біскайської затоки. Даний канал є одним із найстаріших нині діючих в Європі. З 1996 року Південний канал занесено до Світової спадщини ЮНЕСКО. З історіїБудівництвоЗернова торгівля стала головною причиною будівництва транспортного каналу, яке розпочалося в жовтні 1666 року з дозволу першого міністра Кольбера на основі указу короля Людовіка XIV. Урочисте відкриття відбулося 1681 року. Натхненником і керівником будівництва був французький інженер і підприємець П'єрр-Поль Ріке (1609—1680), за кошти якого профінансували третину довжини каналу. Це будівництво стало одним із набільших проєктів Кольберового уряду. У той час канал мав назву «Королівський канал у Лангедоці» (фр. le canal royal en Languedoc) Економічні показники
Канал в наш часУ посушливу пору канал слугує для потреб сільського господарства. Близько 700 іригаційних клапанів встановлено вздовж каналу. Ця одна із головних функцій є причиною підтримки каналу в робочому стані після завершення купецької торгівлі. У 1970-х роках канал зрошував до 40 000 га сільськогосподарських земель[3]. З кінця ХХ ст. канал головним чином діє як туристичний і рекреаційний маршрут[4]. Зараз на каналі діє 91 шлюз, який піднімає та опускає судна на 190 м. Канал у кінематографіУ серії документального серіалу Рональда Топа, який транслювався на телевізійному каналі Дискавері, наочно висвітлюється історія будівництва Південного каналу, а також показується роль короля, Кольбера та Ріке в цьому процесі[5] Лінки
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
