Підводні човни типу «CB»

Підводні човни типу «CB»
Classe CB

Трофейний надмалий підводний човен ВМС Югославії, колишній італійський «CB-20» типу «CB» у Технічному музеї Загреба. 2006
Під прапором	Королівство Італія
Належність	Королівські військово-морські сили Італії
Замовлення	72
Закладений	24
Спуск на воду	24
Введений до складу флоту	24
На службі	1941–1945
Загибель	6
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва на Середземному морі
Проєкт
Попередній проєкт	тип «CA»
Наступний проєкт	тип «CC»
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	7,5 вузлів
Швидкість (підводна)	7 вузлів
Робоча глибина занурення	75 м
Дальність плавання	1000 миль на швидкості 4 вузли у надводному положенні 60 миль на швидкості 3 вузли у підводному положенні
Екіпаж	4 офіцери та матроси
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	15 м
Ширина корпусу найб.	3 м
Середня осадка (по КВЛ)	2,1 м
Водотоннажність надводна	36 т
Водотоннажність підводна	45 т
Силова установка
Дизель-електрична: 1 × дизельний двигун Isotta Fraschini 2 × електродвигун Brown, Boveri & Cie
Гвинти	1
Потужність	90 к. с. (дизель) 100 к. с. (електродвигун)
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	2 × 450-мм торпедних апаратів

Підводні човни типу «CB» (італ. Classe CB) — тип італійських надмалих підводних човнів, розроблених Caproni та побудованих, починаючи з 1940 року, на замовлення Королівського флоту Італії, перш за все для цілей оборони портів і протичовнової війни.

Побудовані в 24 зразках, вони діяли під час Другої світової війни як на Середземноморському, так і на Чорноморському театрах, де досягли найбільших успіхів. Човни, що діяли в акваторії Чорного моря, були придбані Королівством Румунія під час перемир'я Італії з союзниками, але в 1944 році потрапили в руки Радянського Союзу і на короткий час були включені до Військово-морського флоту. Човни, що діяли в Середземному морі, залишалися під контролем Королівського флоту, який використовував їх разом із союзниками протягом періоду воєнних дій, але основна частина оперативних човнів типу CB була передана в розпорядження Національного республіканського флоту.

Історія

Підводні човни були спроектовані та побудовані Caproni. Вони використовувалися як підрозділи берегової оборони, будучи значним удосконаленням попереднього типу «СА». Кожний надмалий човен мав стандартну (надводну) водотоннажність 35,4 т і підводну — 44,3 т. Вони мали довжину 15 метрів, ширину 3 метри і осадку 2,05 метра. Рушійна установка складалася з одного дизельного двигуна Isotta Fraschini та одного електродвигуна Brown, Boveri & Cie, обидва генерували 97 кіловат (130 к.с.), приводячи в дію один вал, що дозволяло розвивати максимальну швидкість на поверхні до 7,5 вузлів (13,9 км/год) і під водою — 7 вузлів (13 км/год). Кожен човен був озброєний двома встановленими зовні 450-міліметровими торпедами, кожну трубу можна було перезавантажувати, не виймаючи корабель з води. Дві торпеди також можна було замінити двома мінами. Човен мав екіпаж з чотирьох осіб, яким допомагала в навігації невелика бойова рубка.

Кампанія в Чорному морі

Докладніше: Кампанія на Чорному морі (1941—1944)

Перші шість човнів випуску 1941 року безуспішно використовувалися як мисливці за підводними човнами поблизу Неаполя та Салерно, поки не були переправлені в Чорне море залізницею після того, як нацистська Німеччина звернулася за підтримкою до ВМС Італії на Східному фронті. 25 квітня 1942 року вони вирушили і 2 травня прибули до румунського порту Констанца. З цих шести човнів було утворено 1-шу підводну ескадрилью (італ. Prima Squadriglia Sommergibili CB) під загальним командуванням Франческо Мімбеллі. Італійські підводники брали участь у бойових діях проти радянського Чорноморського флоту, CB-5 був потоплений під Ялтою в червні 1942 року радянською авіацією або міноносцем. Наприкінці 1942 року п'ять підводних човнів, що залишилися, були переобладнані на верфі Констанца в Румунії. 26 серпня 1943 року CB-4 торпедував і потопив радянський підводний човен типу «Щука» Щ-203. Також існує непідтверджена інформація що дії надмалих човнів типу «CB» стала причиною загибелі ще двох радянських субмарин: Щ-213 і С-32^[1].

Після перемир'я між союзниками та Італією у вересні 1943 року п'ять чорноморських підводних човнів (CB-1, CB-2, CB-3, CB-4 і CB-6) були передані Королівському флоту Румунії. Усі вони були затоплені в Чорному морі в серпні 1944 року після перевороту короля Міхая I.

Чотири чорноморські підводні човни (CB-1, CB-2, CB-3 і CB-4) були підняті радянськими військами в серпні 1944 року і введені в експлуатацію 20 жовтня як ТМ-4, ТМ-5, ТМ-6 і ТМ-7. 16 лютого 1945 року їх зняли з експлуатації і згодом утилізували.

Кампанія в Середземному морі

Докладніше: Битва на Середземному морі (1940—1945)

Друга ескадрилья (CB-7, CB-8, CB-9, CB-10, CB-11, CB-12) була укомплектована незадовго до перемир'я, у серпні 1943 року. Усі вони, крім CB-7 (пізніше канібалізованого на запчастини), перейшов на бік союзників. CB-13, CB-14, CB-15 і CB-16 були захоплені німцями, але всі, крім CB-16, були знищені внаслідок повітряних атак авіації союзників. CB-16 був приписаний до 10-ї флотилії Національного республіканського флоту, флоту Італійської Соціальної Республіки, але його екіпаж збунтувався і здав човен британцям. Остання укомплектована ескадрилья виконувала патрульні завдання та висаджувала диверсантів. CB-17 був затоплений під час повітряної атаки, CB-18 був затоплений її власним екіпажем, CB-19 був переданий союзникам, CB-20 був захоплений югославськими партизанами, CB-21 був випадково протаранений німецьким десантним кораблем і CB-22 був або затоплений унаслідок повітряної атаки, або затоплений власним екіпажем.

Див. також

Примітки

Виноски

Джерела

↑ Orazio Ferrara, L'affondamento del sommergibile sovietico S-32, in Eserciti nella Storia, n. 81, Parma, Delta Editrice, luglio-agosto 2014, pp. 24-33.