Підгір'я (Холмський повіт)
Підгір'я[2], давній Спас[3] (пол. Podgórze, Подґуже) — село в Польщі, у гміні Холм Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 58 осіб (2011[1]). ІсторіяУ 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства. Церква Преображення Господнього (Спаса) У селі збереглась пам'ятка української історії — церква Преображення Господнього (Спаса), датована XVI століттям[4]. Церква і територія колишнього монастиря, розташовується коло підніжжя гори, із оригінальною назвою Щекавиця, яка потім трансформувалась у Щековизну[4]. Поруч від церкви колись протікав струмок джерельної води[4]. За даними митрополита Іларіона (Огієнка), перша згадка про церкву датуєть 1264 роком[5]. Згідно з переказами, котрі були записані єпископом Яковом Сушею, Спаська церква була перебудована з оборонної вежі чи колишнього язичницького святилища на руїнах язичницького капища, побудованого ще князем Щеком[4][3]. Згідно з цим же переказом, ново-влаштованій церкві князь Володимир Святославич подарував ікону Спасителя[4]. Від неї село і храм отримали свої назви[4]. За даними А. Косіборського та М. Стасюка, у вівтарній частині церкви збереглися фрагменти мурування XIII століття[5].  При церкві існував монастир[4]. У 1440 році польський король Владислав Варненьчик надав церкві і монастиру привілей[5]. У 1459—1469 роках місцевим священиком був Вакула[5]. Монастир також згадується в люстрації 1564—1565 років[5]. У 1571 році польський король Сигізмунд Август надав місцевому священику Івану Гавриловичу привілей[5]. Монастир занепав в період переходу Холмської єпархії на Унію[4]. З 1622 року він діяв греко-католицький[5]. У 1639 році, єпископ Мелетій Терлецький передав монастир василіанам[4]. У другій половині XVII століття, зовнішній вигляд церкви зазнав змін, набувши барокових рис, більш характерних для латинського християнства[4][3]. Монастир було ліквідовано, ймовірно, у середині XVIII століття як малочисельний[5]. З 1875 року, у часи Російської імперії, церква знову діяла як православна[5]. У 1882 році була пробита східна стіна та добудована вівтарна частина, побудована дзвіниця у москво-візантійському стилі[4]. Близько цього часу в селі була збудована дерев'яна каплиця святого Онуфрія, яка згоріла 18 липня 1915 року[5]. У 1912 році біля церкви зведено чотириярусну муровану цегляну дзвіницю за проектом єпархіального архітектора Олександра Пуринга[5]. Після Першої світової війни церкву було зачинено[5]. 8 травня 1924 року польська влада перетворила давню православну церкву на римо-католицький костел[3][5]. Під час Другої світової війни, за німецької окупації, у селі діяла відновлена православна парафія[5]. НаселенняДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
