Пінон папуанський

?Пінон папуанський
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes);
Родина:	Голубові (Columbidae);
Рід:	Пінон (Ducula);
Вид:	Пінон папуанський;
Біноміальна назва
	Ducula perspicillata; (Temminck, 1824)
Посилання
Вікісховище:	Ducula perspicillata
Віківиди:	Ducula perspicillata
ITIS:	177383
МСОП:	45447765
NCBI:	2953389

Пі́нон папуанський^[2] (Ducula perspicillata) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)^[3]. Ендемік Індонезії. Раніше вважався конспецифічним з серамським підвидом.

Опис

Довжина птаха становить 41,5-43 см. Довжина хвоста становить 14,4-15,4 см, довжина крила 25,2-26 см, довжина дзьоба 22-24 мм. Восковиця збільшена, пере біля основи дзьоба білі, решта обличчя, верхня частина голови і шия темно-сірі. Навколо очей помітні білі кільця. Потилиця має зеленуватий відтінок, спина, надхвістя і верхні покривні пера крил зелені з бронзовим або блакитнуватим металевим відблиском. Хвіст звеху чорнуватий з пурпурово-синім або зеленуватим металевим відблиском. Підборіддя біле, скроні темно-сірі. горло і нижня частина тіла світло-попелясто-сірі. Гузка сіра з буруватим відтінком. Райдужки темно-карі, оливково-карі або темно-червонувато-карі. Дзьоб блакитнувато-роговий, біля основи пурпурово-червоний. Лапи темно-червоні. У молодих птахів мателевий відблиск оперення відсутній.

Поширення і екологія

Папуанські пінони є ендеміками Молуккських островів. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, мангрових лісах, на плантаціях і в садах. Зустрічаються поодинці, парами, або невеликими зграйками, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться плодами.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Ducula perspicillata.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 травня 2022.

Джерела

Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001