Довжина птаха становить 14,5-16 см, вага 14,2-16,5 г. Довжина крила самця становить 6,9-8 см, довжина крила самиці 6,7-7,6 см. Голова сіра. тім'я чорне, посередені тімені жовта смуга, на обличчі білі плями. Верхня частина тіла сіра, крила і хвіст темно-сіра, нижні покривні пера хвоста білі. Горло і нижня частина тіла жовті, груди і боки жовтувато-коричневі. Дзьоб чорний, великий і міцний, лапи тілесного кольору.
Таксономія
Пісняр-віялохвіст був описаний Шарлєм Люсьєном Бонапартом в 1850 році. Дослідники виділяли птаха в монотиповий рід Пісняр-віялохвіст (Euthlypis), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження від був віднесений до роду Коронник (Basileuterus).[3]
Піснярі-віялохвости поширені в Мексиці, Гватемалі, Гондурасі, Сальвадорі і Нікарагуа, іноді трапляються на півдні США, в Аризоні, Нью-Мексико і Техасі. Вони живуть в тропічних вологих рівнинних лісах з густим підліском, на узліссях і в ярах на висоті до 1200 м над рівнем моря. Харчуються комахами, особливо полюбляють мурах. Спостерігалися випадки, коли піснярі-віялохвости слідували за іншими птахами або дев'ятисмугими броненосцями і ловили потривожених комах[5]. Сезон розмноження триває з березня по червень.
↑Irby J. Lovette, Jorge L. Pérez-Emán, John P. Sullivan, Richard C. Banks, Isabella Fiorentino, Sergio Córdoba-Córdoba, María Echeverry-Galvis, F. Keith Barker, Kevin J. Burns, John Klicka, Scott M. Lanyon, Eldredge Bermingham: A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves), Molecular Phylogenetics and Evolution 57 (2010), doi:10.1016/j.ympev.2010.07.018, S. 753–770
Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6
Howell, Steven N. G. & Webb, Sophie (1995): A Guide to the Birds of Mexico and Northern Central America. Oxford University Press, Oxford & New York. ISBN 0-19-854012-4
.jpg)
