Пісідійська митрополія (гр. Μητρόπολη Πισιδίας) — діюча православнаєпархіяКонстантинопольської православної церкви на території Туреччини в історичній області Пісідія. Після обміну населенням між Грецією і Туреччиною у 1924 році на території митрополії практично не лишилося православних, тож вона стала просто титулярною кафедрою. Однак у XXI столітті зусиллями титулярного митрополита Пісідійського Сотирія (Трамбаса) було відкрито кілька храмів, зокрема збудовано новий храм в Анталії, що призвело до відновлення діючої митрополії з трьома парафіями та періодичними богослужіннями в історичних храмах-пам’ятках. Єпархіальним центром є Анталія (у минулому центром була Испарта). Правлячим архієреєм є Сотирій (Трамбас) із титулом митрополит Пісідійський, іпертим та екзарх Сіди та Анталії. 16 липня2017 року вікарним архієреєм митрополії визначено бути єпископу Евдокіатському Амвросію (Хорозідісу), хіротонія якого має відбутися 21 липня[1].
У візантійський період Антіохія Пісідійська (Пісідія, Мала Азія) була центром Пісідійської Антіохійської (Πισιδίας ὁ Ἀντιοχείας) митрополії. Згідно з Тактиконом VII століття до складу митрополії входили такі єпископські кафедри: Ададська, Адріанопольська, Апамейсько-Ківотська, Варіська, Зарзельська, Лаодикійсько-Кекавменська, Ліменська, Метропольська, Неапольська, Паппська, Сагаласька, Селевкійсько-Сідерська, Созопольська, Тімандська, Тімврійська, Тірайська, Філомілійська, Юстиніанопольська.
З 1575 року, у зв'язку із остаточним занепадом внаслідок ісламського завоювання Мирлікійської, Сідської та Пергійської єпархій, вони були включені до складу Пісідійської митрополії, а митрополит Пісідійській аж до 1923 року титулувався як «іпертим і екзарх Лікії, Сіди, Мир, Анталії та Малої Антіохії». Кафедральним храмом був собор Успіння Божої Матері.
У 1924 році, в зв'язку з обміном грецьким і турецьким населенням між Туреччиною і Грецією, кафедра фактично припинила своє існування і стала титулярною. З 18 березня1924 управління нею було доручено Сардським митрополитам, які в той час мали титул «Сардських і Пісідійських». 9 листопада1943 митрополія знову стає самостійною[2], але лишається вакантною до 1974 року.
У 2008 році титул митрополита Пісідійського отримав відомий місіонер Сотирій (Трамбас), який до цього очолював і розбудовував Корейську митрополію. Він залишив Корейську кафедру за віком і станом здоров'я й отримав почесний титул митрополита Пісідійського. Однак він не просто вийшов на пенсію, а взявся за відродження Православ'я цьому регіоні Туреччини. До цього були передумови завдяки туристам та емігрантам міста Анталії, а також потеплінням у ставленні до Православної церкви з боку місцевої влади (теж пов’язаним із бажанням влади розвивати туристичний бізнес, зокрема паломництва).
У 2012 в Анталії було отримано дозвіл проводити богослужіння в історичному гірському храмі святого Георгія, де перша літургія з 1924 року відбулася на Різдво Христове25 грудня2012 року. 15 листопада2015 року була завершено будівництво й відкрито культурний центр і ще один православний храм Анталії на честь Пісідійської ікони Божої Матері в районі Махмултар. Це був перший православний храм, збудований у Туреччині з 1924 року. Після цього єпархія стала значитися серед дійсних митрополій Константинопольської православної церкви[3].
15 липня2018 року в храмі святого Аліпія Стовпника в місті Анталія в присутності патріарха Варфоломія було проведено літургію та відкрито будівлю Пісідійської митрополії[4].
У лютому 2022 року завершилося будівництво ще одного храму митрополії — церкви апостола Павла у місті Манавґат.
Парафії та храми
На території Пісідійської митрополії наразі діють 4 храми — 2 в Аланії, один в Анталії й один у Манавґаті.
