Рада Національностей Верховної Ради СРСР
Рада Національностей Верховної Ради СРСР (рос. Совет Национальностей Верховного Совета СССР) — друга за згадуванням[1] у радянських конституціях 1924-го[2], 1936-го[3] та 1977-го[4] років палата радянського парламенту в 1924–1991 роках; репрезентувала федеральні й автономні складові частини Радянського Союзу. Після довгої політичної боротьби, утворена в 1924 році як одна з двох палат Центрального виконавчого комітету СРСР (друга — Рада Союзу), з 1936-го року — палата Верховної Ради СРСР. У Раді Національностей представлені союзні республіки — кожна 32 депутатами (до 1966 — 25), автономні республіки — 11, автономні області — 5, автономні округи — 1, які обираються на 4 роки. Рада національностей збиралась двічі на рік на короткі сесії одночасно з Радою Союзу Верховної Ради СРСР, з якою також відбувались спільні засідання. Раду Національностей очолював голова, який мав 4 заступників; існувало кільканадцять постійних комісій. Рада Національностей теоретично рівноправна палата з Радою Союзу і для схвалення законопроєкту потрібна її згода. На випадок розходжень між палатами (що виключене, бо всі рішення наперед ухвалені в ЦК КПРС) для узгодження мала б утворюватися паритетна міжпалатна комісія. 5 вересня 1991 Рада Національностей була ліквідована, на зміну їй була утворена Рада Республік Верховної Ради СРСР[5]. Посилання
Див. такожЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia