Разумков Олександр Васильович

Олександр Васильович Разумков
Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України
10 червня 1997 — 29 жовтня 1999
Народився	17 квітня 1959(1959-04-17)  Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер	29 жовтня 1999(1999-10-29) (40 років)  Київ, Україна
Похований	Байкове кладовище
Відомий як	політик
Країна	СРСР  Україна
Alma mater	Інститут міжнародних відносин Київського університету
Політична партія	Народно-демократична партія
У шлюбі з	Кудря Наталія Іванівна і Мостова Юлія Володимирівна
Діти	Дмитро Разумков
Нагороди

Олекса́ндр Васи́льович Разумко́в (17 квітня 1959, Бердичів, Житомирська область, Українська РСР — 29 жовтня 1999, Київ, Україна) — український політик, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України (1997—1999), перший помічник президента Леоніда Кучми (1994—1995). Батько Дмитра Разумкова.

Після закінчення школи із золотою медаллю з другої спроби вступив на факультет міжнародних відносин та права Київського державного університету. У перерві працював слюсарем-інструментальником на бердичівському машинобудівному заводі «Комсомолець» (згодом — ВАТ «Беверс»).

Після закінчення 1981 року університету О. Разумков працював у Дніпропетровському обласному комітеті ЛКСМУ та ЦК ЛКСМУ, де обіймав посаду завідувача ідеологічного відділу (1985—1990). Започаткував низку ініціатив, спрямованих на реформування ідеологічної роботи ЦК ЛКСМУ, зокрема контакти з неформальними групами молоді.

У 1990—1994 рр. завідував секретаріатом комісії Верховної Ради України у справах молоді^[1].

У 1994—1995 рр. був першим помічником Президента України Леоніда Кучми, керівником групи помічників і референтів Президента^[2]. Ініціював запрошення на роботу в Адміністрацію Президента Володимира Литвина^[3].
Подав у відставку наприкінці грудня 1995 року через конфлікт із Головою Адміністрації Президента України Дмитром Табачником^[4].

З 1995 по 1997 рр. працював головою ради експертів неурядової аналітичної організації — Українського центру економічних і політичних досліджень.
У лютому 1996 року увійшов до членів політвиконкому та політради новоствореної Народно-демократичної партії (НДП), яку очолив Анатолій Матвієнко.

З 1997 р. О. Разумков обіймав посаду заступника секретаря РНБО України^[5], керував українською частиною стратегічної групи з питань українсько-російських відносин, очолював Український центр економічних і політичних досліджень.

Помер 29 жовтня 1999 року в м. Києві після важкої невиліковної хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі^[6].

Перша дружина — народна артистка України, актриса Київського національного театру російської драми ім. Лесі Українки Наталя Кудря. Подружжя виховувало сина Дмитра.

Друга дружина (у цивільному шлюбі^[7]) — журналістка, співзасновниця і головний редактор тижневика «Дзеркало тижня. Україна» Юлія Мостова. У подружжя в 1998 році народився син Гліб.

• Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (22 серпня 1998) — за вагомий особистий внесок у зміцнення національної безпеки України^[8]

У жовтні 2000 року ім'ям Олександра Разумкова названий Український центр економічних і політичних досліджень. 2001 року в Бердичеві на стіні біля центрального входу до Будинку дитячої творчості (нині Центр позашкільної освіти імені Олександра Разумкова) відкрито меморіальну дошку на честь Олександра Разумкова з присвятним написом та барельєфом.

• Іващенко О. М. Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. — Житомир: Полісся, 2005. — 176 с.
• Пантеон бердичівських імен (нариси та портрети) // Упорядник М. Пасічник. — Бердичів: Бердичіврегіонвидав, 2004.
• Пашківский Ф. Е. Олександр Разумков — аналітик незалежної України першого десятиліття; штрихи до політичної біографії // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття: Науковий збірник «Велика Волинь» — Т. 22. — Житомир; Бердичів: М. А. К., 2001.

• Мій Бердичів
• Разумков Александр Васильевич (фото, биография) на ЛІГА.Досье (рос.)
• Пам'ятник О. В. Разумкову (рос.)
• Пішов із життя Олександр Разумков // Газета «День».
• Памяти Александра Разумкова (рос.) // Зеркало недели. — 1999. — 6–12 листоп.
• Статті О. Разумкова для газети «Дзеркало тижня» (рос.)
• Інтерв'ю О. Разумкова газеті «Дзеркало тижня»^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.) ^{[недоступне посилання]} (Недоступно 2015-02-23).
• О. Разумков про кримську Конституцію // Дзеркало тижня^{[недоступне посилання з червня 2019]} (рос.) ^{[недоступне посилання]} (Недоступно 2015-02-23).