Рафал Керницький

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2017)

Слуга Божий Рафал Керницький OFMconv
Єпископ-помічник Львівської архідієцезії
19 січня 1991 — 22 листопада 1995
Обрання:	19 січня 1991
Церква:	РКЦ
Титулярний єпископ Дури
19 січня 1991 — 22 листопада 1995
Обрання:	19 січня 1991
Попередник:	Knut Ansgar Nelson, O.S.B.
Наступник:	Aloysius Paul D’Souza
Альма-матер:	ЛНУ ім. І. Франка
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Національність:	поляк
Ім'я при народженні:	Владислав Керницький
Народження:	3 травня 1912(1912-05-03) с. Кулачківці
Смерть:	22 листопада 1995(1995-11-22) (83 роки) м. Львів
Похований:	Латинський катедральний собор[1]
Священство:	29 червня 1939
Чернецтво:	4 жовтня 1934 довічні обіти в OFMconv
Єп. хіротонія:	2 березня 1991

Рафал Керницький (пол. Rafał Kiernicki, у світі Владислав Керницький пол. Władysław Kiernicki; 3 травня 1912, с. Кулачківці,^[2] нині Снятинський район, Івано-Франківська область — 22 листопада 1995) — польський римо-католицький релігійний діяч, чернець-францисканець, політв'язень сталінських таборів.

Народився 3 травня 1912 року в с. Кулачківці, нині Снятинський район, Івано-Франківська область, Україна.

Навчався в рідному селі, також у Гвіздці, Львові, Кракові.

У 1930 р. вступив в орден св. Франциска, в 1939 р. був висвячений у священики. Служив у парафії Львова, залишався там під час радянської та німецької окупацій, допомагав учасникам Армії Крайової в боротьбі з німцями. У березні 1944 р. при наступі Червоної армії брав участь у Львівському повстанні, після відходу німців став начальником зв'язку комендатури Львівського округу. У 1944 році нагороджений польським Срібним хрестом заслуги з мечами, проте офіційно нагороду йому було вручено аж в 1991 році під час єпископської хіротонії^[3].

Після повернення Червоної армії і встановлення радянської влади о. Владислав у липні 1944 р. був заарештований і засуджений до 10 років таборів. У 1946 р. вивезений до табору на будівництво Гушосдор НКВС № 1 у Рязанській області, звідки втік, але 6 липня 1947 р. схоплений і повернутий у табір, згодом переведений до табору в м. Череповець Вологодської обл., працював там у радгоспі № 10. Звільнений у 1956 р.

Повернувся у Львівську обл., де здійснював таємні богослужіння на квартирах. З квітня 1965 р. служив у Львівській єпархії легально, відвідував міські лікарні. З 1991 р. — вікарний єпископ Львівський.

В п'яту річницю (2000) смерті Р. В. Керницького — багаторічного пароха Латинської катедри Львова радянського періоду — в храмовій каплиці Христа Розп'ятого встановили його гіпсове погруддя (автори Валерій Бортяков, Олександр Оверчук), яке урочисто освятили 12 грудня 2000 року.^[4]

4 травня 2012 року у Львівській римо-католицькій катедрі відкрито його беатифікаційний процес^[5].

• Єпископ Рафаїл Владислав Керницький OFM Conv. Єпископ-помічник Львівський (1991—1995), Єпископ (1991—1995) [Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Світлина Рафала Керницького
• Bishop Rafal Wladyslaw Kiernicki, O.F.M. Conv. † [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Jurij Smirnow, Ojciec Rafał Kiernicki [Архівовано 14 лютого 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
• Janusz M. Paluch, Ojciec Rafał [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
• We Lwowie otwarto proces beatyfikacyjny o. bpa Rafała Kiernickiego [Архівовано 4 квітня 2017 у Wayback Machine.] // wPolityce.pl (пол.)

Це незавершена стаття про католицького клірика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.