Фердинанд Кіцький
Фердинанд Онуфрій Кіцький гербу Ґоздава[1] (пол. Ferdynand Onufry Kicki; 8 липня 1721 — 1 лютого 1797, с. Оброшине) — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ з 1780 р. Представник роду — Кіцьких. Життєпис![]() Народився 8 липня 1721 року. Батько — Александер Кіцький, цеханувський підсудок, мати — Констанція Пшедвоєвська. Мав брата Яна Кіцького — конюшого великого коронного, воєводу руського, старосту львівського, окнінського. Служив у війську, став капітаном війська Сасів, був представлений королю Августові ІІІ Фрідріху. Вільно розмовляв німецькою мовою. Став духівником, близько 1747 року отримав посаду каноніка, а 1754 — канцлера курії в м. Влоцлавек. Від 1777 року був пробощом Краківської катедрі на Вавелі. 23 квітня 1777 Львівський латинський архієпископ Вацлав Сераковський запропонував його кандидатуру на посаду свого єпископа-суфрагана.[2] 28 вересня 1778 року став коад'ютором львівського латинського архієпископа. 25 жовтня 1780 року став очільником Львівської архидієцезії.[3] Для уникнення підозр представників австрійської влади підписувався по-німецьки «Kitzki». За лояльність до влади 1781 року отримав статус таємного радника з титулом Ексцеленція. 1782 року отримав дозвіл на призначення його коад'ютором братанка Каєтана. Був послом Галицького станового сейму.[2] Сприяв виготовленню та встановленню 28 жовтня 1784 в Латинській катедрі Львова надгробку попередника на посаді Вацлава Сераковського,[4] який виконав львівський скульптор Франциск Олендзький.[5] У каплиці Христа Розп'ятого Латинської катедри (фундація княгині Анни Яблоновської[6]) Львова є встановлений йому надгробний пам'ятник,[7] який на його замовлення виконав Франциск Олендзький.[6] За порадами Юзефа Хойницького Ґотфрід Прікснер[8] робив гравійований портрет Ф. Кіцького у 1784 році.[9] Помер 2 лютого (за іншими даними 1 лютого[3]) 1797 року в с. Оброшиному, де найбільше любив перебувати й був похований.[2] Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia