Резервація гоблінів
«Резервація гоблінів» (англ. The Goblin Reservation) — науково-фантастичний роман, з елементами фентезі та гумору, написаний Кліффордом Д. Сімаком 1968 року. Того ж року в квітні-червні був виданий частинами в журналі наукової фантастики «Гелексі сайнс фікшн». Твір номінувався на здобуття премії Г'юґо 1969 року, та поступився роману Джона Браннера «Стояти на Занзібарі».[1] Роман, як і більшість творів автора, просякнутий гуманізмом та повагою до всього живого. Головний герой — Пітер Максвелл, працівник установи, що займається порятунком істот і артефактів з інших місць Всесвіту й епох. Під час пошуків дракона Пітер стикається з такими персонажами, як мандрівник у часі; освічений неандерталець, гобліни, тролі, феї, банші, істоти-рої — Колещарі, привид Вільяма Шекспіра, сам Шекспір, дракон та біомеханічний шаблезубий тигр. Пітеру доводиться розслідувати конфлікти між цими істотами та власну смерть. СюжетУ майбутньому Земля перетворена на університетську планету, куди приїжджають з усієї Галактики вчитися, викладати та займатись науковою роботою. На Землі є Інститут Часу, де займаються відкриттям правди про минулі події; людей та істот минулого переміщують у теперішній час для вивчення чи взяття інтерв’ю. Один з них — Але Оп, дуже розумний, хоча часом і грубий, неандерталець, врятований від вірної смерті та освічений у майбутньому. Істоти, яких люди минулого вважали міфами: тролі, феї, гобліни тощо — були виявлені та розміщені в заповідниках, де вони живуть і вивчаються працівниками Надприродного факультету всепланетного університету. Пітер Максвелл — професор факультету надприродних явищ у Вісконсині, подорожуючи до зоряної системи Єнотової Шкури, де на його думку водились дракони, туди не потрапив. Через невідомі обставини він опинився на «Кришталевій» планеті-бібліотеці, уся маса якої була носієм інформації зібраної впродовж існування двох Всесвітів (теперішнього і Всесвіту, що існував до Великого вибуху). Господарі планети дали зрозуміти, що планують надати ці знання галактичній співдружності — як плату за виконання певних умов, що будуть повідомленні згодом. Пітера потім телепортують назад, доручивши йому знайти осіб для укладення угоди. Після повернення до Вісконсину Пітер довідався, що під час телепортації він був продубльований і його дублікат повернувся тиждень тому на Землю, та загинув, упавши на швидкісному рухомому шосе. По дорозі з вокзалу йому нав'язав своє товариство торговий посередник містер Черчілль, але їхній автоліт підбивають тролі, які конфліктують з лідером гоблінів містером О'Тулом. Квартира Максвелла вже була надана новій працівниці Інституту Часу Керол Хемптон, де він зіткнувся з нею та запросив її та її домашнього біомеханічного смілодона Сильвестра приєднатись до святкування його повернення в пабі «Під Свинею та Свистком». На пиятиці були друзі Максвелла: Але Оп та Привид. Через суперечку між факультетом англійської літератури та інститутом Часу про доцільність переміщення Шекспіра в сучасний час, яка переросла в бійку, компанія вирушила святкувати в хижу Опа. Керол розповіла, що Інститут має намір поповнити свій бюджет, продавши Артефакт — таємничий брус із незнищенного темного матеріалу, привезений Інститутом з юрського періоду. Представником покупця був містер Черчілль. Це засмутило Максвелла, оскільки Артефакт колись був об'єктом поклоніння міфічних народів. Наступного дня Максвелл бажав поговорити з ректором Інституту про угоду з «Кришталевою» планетою, але не потрапив на прийом, а секретар наполегливо порадив йому прийняти посаду керівника факультету на віддаленій планеті. Максвелл почав підозрювати у своїх неприємностях Черчілля. Він отримав запрошення на вечірку від світської дами Ненсі Клейтон, присвяченій презентації віднайденої картини Альберта Ламберта. Ознайомившись з його роботами, Максвелл виявив, що з деякого моменту на них зображаються жителі «Кришталевої» планети та якісь надприродні сили. На вечірку його таємно провели з окремого входу, де він зустрів одного з Колещарів, містера Мармадюка, який хотів укласти угоду про знання «Кришталевої» планети. Мармадюк стверджував, що вже знає умову продавця і погрожував Максвеллу в разі відмови. Але тут з'явився Сильвестр, якому це не сподобалось, і він почав переслідувати Мармадюка. Максвелл дізнався у Ненсі про обман із запрошенням і запримітив, що на картині Ламберта серед гномів, гоблінів і невідомих жахливих істот, зображений Артефакт. Про жахливих істот минулого він знав також з розповідей Опа, і вони з Керол вирушили показати Опу фото з картини. В заповіднику гоблінів Максвелл розпитав О'Тула про древніх істот — той не пам'ятав їх, але повідомив, що зараз помирає Банші — найстарша істота в заповіднику. Максвелл пішов віддати шану в останній час Банші, від якої дізнався, що ця раса енергетичних істот була першою послана «Старшою» (тобто «Кришталевою») планетою встановлення зв'язку між двома планетами. Інші Банші постійно підтримували контакт із древньою планетою. Виявилося, Черчілль дізнався від Банші про мандрівку Максвелла на «Кришталеву» планету, і що ціною угоди є Артефакт. Але Оп відмовився сказати Максвеллу чим є Артефакт, оскільки був ображений політикою «Кришталевої» планети. Максвелл зустрів Привида, і поміркувавши, вони прийшли до думки, що міфічні істоти були расами попереднього Всесвіту, врятованими «Кришталевою» планетою, для яких вона підшуковувала нові домівки. Але якийсь закон старіння рас все-одно призвів до їхнього вимирання. Це залишило Колещарів та Земну Федерацію єдиними претендентами на спадок «Кришталевої» планети. Максвелл вирішив відвідати свого друга директора Інституту Часу Харлоу Шарпа, і відмовити його від небезпечної угоди, але Черчілль вже встиг укласти і оплатити угоду. Засмученого Максвелла зустрів Привид і відвів у паб, де їх чекав Оп. Той обідав разом з Керол і Шекспіром, якого перемістили для проведення лекції, але Оп вкрав його з Інституту. Оп мав намір переховувати Шекспіра, щоб допомогти Максвеллу натиснути на директора Шарпа. Той і сам не хотів повертатись у свій час. Коли Шекспір почав згадувати своє рідне місто, ідентичні спогади виявились і у Привида. Обоє зрозуміли, що є тією самого особою з різних часів і, нажахані, втекли. Друзі вирішили використати окуляри-перекладач з «Кришталевої» планети, щоб пошукати написи на Артефакті і потайки пробрались в музей. Коли Максвелл подивився в окулярах на Артефакт, він побачив дракона. Той почав просинатись і вивільнився. Дракон почав руйнувати експонати музею і друзі прийняли необачне рішення випустити його в місто. З'явився директор інституту Шарп і відвів їх у свій кабінет для отримання пояснень, але туди прийшла і поліція з Ненсі Клейтон та Альбертом Ламбертом. Ламберт розповів про свої подорожі в часі за допомогою вживленого в мозок пристрою, який перестав працювати як належало і тепер художник не міг потрапити в свій рідний час. Коли художника розпитали про подорож в юрський період, він згадав про Колещарів, які слугували в ту епоху тягловими тваринами для господарів «Кришталевої» планети. Одразу ж на порозі з'явився Колещар, який почав вимагати виконання угоди. А за ним і Привид, який розповів, що в Заповіднику Гоблінів Колещарі влаштували полювання на дракона. Колещар влаштував бійку і спробував отруїти людей газом, але був пошматований Сильвестром. Колещарі були учасниками спроби «Кришталевої» планети побудови галактичної цивілізації, тому, очевидно, мали право на частину спадщини своїх господарів, але використовували підлі методи. Люди поспішили в заповідник на допомогу дракону. О'Тул повідомив, що воювати з авіацією Колещарів можуть тільки тролі, єдині знавці темної магії, і люди почали переговори з ними. Їм довелось примусити О'Тула пообіцяти тролям 3 бочки гоблінського елю. Тролі закляттями розгромили авіацію Колещарів. На честь перемоги всі жителі заповідника влаштували спільне свято. До Максвелла і Керол прилетіла Банші і повідомила волю «Криштальної» планети — науковцям належало прибути для транспортування бібліотеки знань, а дракон мав залишитись у Заповіднику. Банші мали наказ переправити дракона з юрського періоду на Кришталеву планету, але їх випередив Інститут Часу. Тоді Баньші вимушені були чекати мільйони років, коли цивілізація стане достатньо зрілою, щоб створити безпечні умови для єдиного представника виду улюблених домашніх тварин жителів «Кришталевої» планети. Персонажі
Переклади українською
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
