Рибальче

село Рибальче
Країна	Україна
Область	Херсонська область
Район	Скадовський район
Тер. громада	Чулаківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA65080170100069014
Основні дані
Населення	967
Площа	0,9 км²
Густота населення	1074,44 осіб/км²
Поштовий індекс	75621
Телефонний код	+380 5539
Географічні дані
Географічні координати	46°28′26″ пн. ш. 32°14′5″ сх. д. / 46.47389° пн. ш. 32.23472° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	1 м
Водойми	лиман
Місцева влада
Карта
	Рибальче
	Рибальче
Мапа
	Рибальче у Вікісховищі

Риба́льче (в минулому — В'язимка) — село в Україні, у Чулаківській сільській громаді Скадовського району Херсонської області. Населення становить 967 осіб.

Історія

Після зруйнування в 1709 році Чортомлицької Січі і заснування у 1711 році Олешківської в районі Запорізької протоки (урочище Сагайдачного) почали з'являтися постійні поселенці. Хутір отримав назву Рибальчий.

У 1782 році генерал-прокурор В'яземський отримав 20000 десятин землі в урочищі Садки, нижче лугу Сагайдачного. Один із його маєтків був біля хутора Рибильчий. Від прізвища землевласника новостворене поселення отримало назву В'яземка. Маєток і землі князь подарував своїй дружині Олені В'яземській як весільний подарунок. По купчій 1802 року земля перейшла до барона Миколи Штігліца, який переселив сюди селян з Грушевської економії, що була на межі Катеринославського і Мелітопольського повітів. Після смерті Штігліца власником землі став його брат.

У 1874 році отримав землю і заклав економію в степовій частині Рибальче Великий князь Михайло Михайлович.

У 1884 році в селі Рибальче купує маєток колезький секретар Іван Степанов.

Станом на 1886 рік у селі Збур'ївської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії мешкало 1710 осіб, налічувалось 235 дворів, існували 4 лавки^[1].

З 1929 року почалося руйнування хуторів навколо Рибальчого.

У 1929 році товариство спільного обробітку землі об'єднали із створеним в Рибальче колгоспом «Нове життя». В цьому ж році був створений риболовецький колгосп «Звільнений батрак» (у 1951 році його перейменовано на рибоколгосп імені Жданова). В 1931 році було організовано риболовецьку артіль «Держлов», яка проіснувала до 1950 року. З вересня 1941 року по 4 листопада 1943 року Рибальче було окуповане німецькими військами.

В 1943 році був організований колгосп «Нове життя», який через чотири роки об'єднався з колгоспом «Шлях до комунізму» в селі Пам'ятному.

25 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 5 листопада 1943 року.

У 1958 році рибоколгосп ім. Жданова був приєднаний до рибоколгоспу «Победа» в с. Прогної. Згодом центральну садибу перенесли в Рибальче.

У 1958 році відділок колгоспу «Шлях до комунізму» в Рибальче було передано новоствореному лісництву. Поступово вся сільськогосподарська діяльність відділка була ліквідована.

В Рибальче з 1958 по 1965 роки працював відділок заводу «Комунар» з Голої Пристані, на якому виробляли очеретяні плити.^[2]

Восени 2017 року Рибальче увійшло до Чулаківської ОТГ. Територіальна громада створена в межах 4-х населених пунктів: села Чулаківка, Рибальче, Забарине і селище Виноградне.^[3]

24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.^[4]