Рильська фортеця

**Рильська фортеця**
Рильська фортеця
Назва на честь:	Іван Рильський
	Вигляд «Гори Івана Рильського» в наш час
	51°34′05″ пн. ш. 34°40′50″ сх. д. / 51.56806° пн. ш. 34.68056° сх. д.
Тип	фортеця і археологічна пам'ятка
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна	Росія
Розташування	Рильськ
Тип будівлі	Фортеця
Засновано	ХІ століття
Стан	Зруйнована
	Рильська фортеця (Росія)

Рильська фортеця — прикордонна фортеця східної частини Русі, яка розташовувалась на найвищій частині берегової гряди в околицях «Гори Івана Рильського»^[1]. Звідси у ХІІ столітті виступала дружина в похід Ігоря Святославовича проти половців, про який йдеться у «Слові о полку Ігоревім»^[2].

У XVI-XVII століттях фортеця мала велике стратегічне значення, — на заході від неї проходив кордон з Литвою, а на півдні знаходилось Дике Поле. Саме тоді Рильськ увійшов у найпівденнішу укріплену оборонну лінію, яка захищала руські землі від набігів кримських татар.

В кінці XVII століття кордон Московського царства було відсунуто від Рильська на південь та захід, що призвело до втрати містом колишнього значення важливого стратегічного пункту. Остаточно ж Рильськ, як місто-фортеця, втратив своє значення після Полтавської битви.^[3]

Зараз на місці фортеці — домінанті, що підноситься над сучасним містом, зведено каплицю на честь преподобного Іоанна Рильського.

Опис фортеці

Укріплення мали вигляд дитинця, який був центром внутрішньої фортеці, що складалась з дубових стін заввишки до 6 метрів і дев'яти веж. Зовні була оточена ровом із земляними валами з п'ятьма недобудованими вежами. Кожна башта мала свою назву і призначення. Велика Воскресенська вежа була шестистінною, проїзною, заввишки більше 15-ти метрів. У ній знаходився вістовий дзвін вагою в дев'ять з половиною пудів. У двох метрах від неї знаходилася Мала чотирьохстінна вежа, без верху, висотою в п'ять метрів з проїзними воротами. Фортифікаційні вежі мали добре для того часу озброєння.

Поблизу фортечних мурів на горі стояли дві церкви: Іоанна Рильського і Миколаївський собор.^[4]