Путивльська фортеця
Путивльська фортеця — фортифікаційна споруда у м. Путивль (нині - Сумська область). ІсторіяПутивль вперше згадується у Іпатіївському літописі в 1146 році як фортеця новгородських князів Ольговичів. Згідно зі «Слова о полку Ігоревім», на стінах Путивльської фортеці плакала княжна Ярославна, яка чекала на чоловіка з половецького полону. Саме після невдалого походу Ігоря Святославовича па половців у 1186 році фортеця була безуспішно обложена людьми зі степів. У центрі фортифікаційних споруд розташовувався княжий дитинець з храмами (тут знайдений фундамент храму Вознесіння часів князя Ігоря) та будинками. Путивль завжди був прикордонним містом, тому в фортеці знаходилися чисельні гарнізони. Місто було значним торговельним центром з митницею, що збирала мито з купців, пропускні брами форту виконували роль постів. 6 серпня 1500 року Путивльські мури здалися під натиском Московії. Ця подія відбувалась на тлі військової кампанії Московських князівств проти Литвиі того ж року Путивль ввійшов до складу Російської держави. Тоді Путивльська кам'яна фортеця була однією з семи найбільших у Московії. У XVI столітті Путивль став однією з головних фортець, яка захищала кордони Московії від нападів литовських феодалів, польської шляхти та кримських татар. У другій половині XVII століття Путивль продовжував виконувати роль фортеці. Під час війни Туреччини з Польщею, коли у 1672 році турецька армія на чолі з султаном сунула в Україну, московітський цар Олексій Михайлович збирався з військом в Путивлі, щоб виступити звідти проти султана. Але, після укладення мирного договору Московії з Османською імперією у 1681 році та Польщею у 1686 році, фортеця втратила стратегічне значення, проте місто залишилось дуже значимим. Зараз від фортеці збереглось дуже мало — це залишки північного валу та фундаменти храмів, рештки мурів і кілька перебудованих башт, які нині є частиною Мовчанського монастиря-фортеці та пам'яткою архітектури місцевого значення. Галерея
Див. такожДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia