Ринколіт (англ. rinkolite; нім. Rinkolit m) — соросилікатний мінерал, діортосилікат натрію, калію, церію і титану. Група сейдозериту. Синонім — ринкіт, мозандрит.
Історія та етимологія
Назва — за прізвищем данського промислового діяча Генріха Рінка (Rink), вперше знайдений і описаний 1884 р. Йоганнес Теодор Лоренценом як ринкіт[5]. назва ринколіт — E.M. Бонштедт (1897—1974), 1926[6].
Загальний опис
Хімічна формула: Na2Ca4CeTiOF3[Si2O7]2.
або Na2.5Ca4CeTi0.75Nb0.25(Si2O7)2O3F[7]
Склад непостійний: Na: Ca від 1:2 до 1:1.
Вміст води 0—7,7 %.
Сингонія моноклінна.
Форми виділення: призматичні або таблитчасті кристали, двійники.
Густина 3,3—3,5.
Твердість 4,0—5,5.
Колір від темно-червоного і червоно-бурого до темно-жовтого і зеленувато-жовтого.
Блиск скляний, алмазний. Крихкий.
Типоморфний мінерал нефелін-сієнітових пегматитів.
Асоціація: арфведсоніт, егірин, евдіаліт, стенструпін, лейкофаніт, ваолерит, розенбушит, содаліт.
Типовий матеріал: Копенгагенський університет, Копенгаген, Данія.
Важлива руда на рідкісні землі.
Поширення
Відомий на плато Кангердлуарссук, в інтрузії Ільмаусак, південна Ґренландія, на островах Левен і Стокке, а також у Баркевіку, Лангесундсфьорд, Норвегія, на Кольському півострові, у масивах Хібіни та Ловозеро, Росія. У масиві Дара-і-Піоз, Алайський хребет, Тянь-Шань, Таджикистан. З Мон-Сен-Ілер та поблизу Сен-Амабль, Квебек, та Лабрадор, Ньюфаундленд, Канада.
Різновиди
Розрізняють:
- ринколіт кальціїстий (ринколіт);
- ринколіт церіїстий (різновид ринколіту, який містить до 21,25 % Се2О3).
- метаміктний або прихованокристалічний склуватий різновид ринколіту — ловчорит.
Див. також
Примітки
- ↑ Williams P. A., Hatert F., Pasero M. New minerals approved in 2009. Nomenclature modifications approved in 2009, Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification // Міжнародна мінералогічна асоціація — 2009. — вип. 4.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2016) — 2016.
- ↑ а б Берцеліус Є. Я. Mineralogie: Neue mineralien. Mosandrit // Jahres-Bericht über die Fortschritte der Chemie und Mineralogie — 1842. — Т. 21. — С. 178–179.
- ↑ RINKITE
- ↑ Ельза Максиміліанівна Бонштедт-Куплетська (1897—1974) — вчений-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, лауреат премії імені А. Є. Ферсмана (1949), почесний член Всесоюзного мінералогічного товариства (1971).
- ↑ Rinkite Mineral Data. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 11 вересня 2019.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ринколіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ринколіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 722 (rinkite), 721-722 (mosandrite), 720-721 (johnstrupite).
- Rinkite / Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/rinkite.pdf
Посилання
-724023.jpg)
