Родольфо Волш
Родольфо Хорхе Волш (англ. Rodolfo Jorge Walsh; 9 січня 1927 — 25 березня 1977) — аргентинський письменник і журналіст ірландського походження. Автор роману «Операція Різанина», який вважається першим у своєму жанрі. Однією з його найвідоміших робіт став «Відкритий лист письменника військовій хунті», який він опублікував за день до свого вбивства. Ранні рокиРодольфо Хорхе Волш народився 9 січня 1927 року на фермі у місті Ламарке[en], провінція Ріо-Негро, Аргентина, у родині ірландських іммігрантів у третьому поколінні. Після отримання початкової освіти, у 1941 році він переїхав до Буенос-Айреса, щоб відвідувати середню школу. В університеті почав вивчати філософію, але зрештою покинув навчання. Змінив ряд професій, серед яких офісний працівник м'ясокомбінату, робітник, посудомийник, продавець антикваріату, мийник вікон. У віці 18 років почав працювати коректором у газеті. ЖурналізмУ 1951 році Волш почав працювати у виданнях «Leoplán» і «Vea y Lea». У 1953 році він отримав Муніципальний приз у літературі Буенос-Айреса за книгу оповідань «Варіації червоного» (ісп. Variaciones en Rojo). Після зустрічі з тими, хто вижив у різанині Хосе Леона Суареса, Волш написав книгу про цю подію. Спочатку «Операція Різанина»[en] була опублікована у травні–липні 1957 року у вигляді серії статей у журналі «Mayoría» з підзаголовком «Книга без видавця»[4]. Потім статті перевидалися у вигляді книги. «Операція Різанина» вважається першим романом у жанрі журналістського розслідування, випередивши роман Трумена Капоте «З холодним серцем» на дев'ять років. Політична активністьУ період між 1944 і 1945 роками Волш був членом Націоналістичного визвольного альянсу (ісп. Alianza Libertadora Nacionalista), угруповання, яке через кілька років він назвав нацистським[5][6]. Підтримує Визвольну революцію, що скидає демократичний уряд Хуана Домінго Перона, але вже у 1956 критикує встановлену військову диктатуру президента Арамбуру. Не бувши прихильником Перонізму, у жовтні 1956 року Волш пише в місячному випуску «Leoplán» статтю «Тут вони закрили очі», присвяту морським авіаторам, які померли під час Визвольної революції[en][7]. У 1959 році він відвідав Кубу, де зі своїми колегами і земляками Хорхе Рікардо Масетті[en], Рогеліо Гарсіа Лупо та колумбійським письменником Габрієлем Гарсією Маркесом заснував агенцію «Пренса Латіна»[en]. Повернувшись до Аргентини, він працював у журналах «Primera Plana» і «Panorama». Під час диктатури Онганії він заснував тижневик об'єднання «CGTA» (ісп. Confederación General del Trabajo de los Argentinos), яким керував між 1968 і 1970 роками, і який після рейду і затримання Раймундо Онґаро[en] почав видаватися підпільно. Протягом 1972 року він писав для тижневика «Semanario Villero», а з 1973-го у щоденному «Noticias». До середини 1970-го Волш приєднується до Peronismo de Base, політичного відгалуження Пероністських збройних сил[en] (ісп. Fuerzas Armadas Peronistas), лівого крила пероністів, які в 1973 році об'єдналася з Монтонерос. Родольфо Волш відігравав ключову роль у зборі важливої інформації для Департаменту інформації та розвідки військового секретаріату Монтонерос[8]. У 1974 році у Волша з'являються суперечності з Монтонерос. Він наполягає на припиненні ведення партизанською боротьби, організації масового опору за участі населення та застосуванні зброї лише для захисту життя і свободи[9]. У 1976 році у відповідь на цензуру, накладену військовою диктатурою, Волш створив підпільне інформагентство «ANCLA» та систему персонального розповсюдження інформації «Інформаційну мережу»[10]. 29 вересня 1976 року донька Волша, Марія Вікторія, загинула у віці 26 років в результаті сутички з армією. Того ж року у Мендосі був убитий його друг Франсиско Урондо[en]. Смерть25 березня 1977 року, через день після публікації «Відкритого листа письменника військовій хунті» (ісп. Carta Abierta de un Escritor a la Junta Militar), на перехресті вулиць Сан-Хуан й Ентре-Ріос у Буенос-Айресі, група солдатів зупинила Волша з вимогою здатися. Волш почав чинити опір, почалася стрілянина, в результаті якої Родольфо Волша смертельно поранили з кулемета[11]. 26 жовтня 2005 року було заарештовано дванадцять військовослужбовців, підозрюваних у причетності до вбивства Волша[12]. Доробок
Вшанування пам'ятіПро Родольфо Волша знято документальний фільм «Операція Волш» (2000), за який його режисери Густаво Гордільйо і Габріель Маріотто отримали низку нагород. 2012 року на честь 35-ї річниці вбивства Волша було відкрито інсталяцію «Відкритий лист письменника Військовій Хунті» у Меморіалі прав людини у Буенос-Айресі. 2013 року влада Буенос-Айреса перейменувала станцію Ентре-Ріос лінії E метрополітену Буенос-Айреса на честь Родольфо Волша. Саме поблизу цієї станції письменника було вбито. Також іменем Волша названо школи у м. Буенос-Айресі, Флоренсіо-Варела[en], Мар-дель-Платі, Адольфо-Гонсалес-Чавесі[en], Кордові, Ла-Платі. Джерела
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
