Рождественський Геннадій Миколайович
Генна́дій Микола́йович Рожде́ственський (рос. Генна́дий Никола́евич Рожде́ственский; 4 травня 1931, Москва, РРФСР, СРСР — 16 червня 2018, Москва, Росія) — радянський російський симфонічний і театральний диригент, піаніст, композитор, дослідник, редактор і реставратор музичних творів, музично-громадський діяч, Народний артист СРСР (1976). БіографіяРанні рокиНародився у Москві. Син співачки Н. П. Рождественської і диригента Н. П. Аносова. Навчався в Музичній школі ім. Гнесіних у Євгенії Фабіанівної Гнесіної і у Центральній музичній школі як піаніст, потім у Московській консерваторії (клас фортепіано Л. Н. Оборіна, клас диригування Н. П. Аносова). В 1954 р. закінчив Московську консерваторію, в 1957 р. — аспірантуру. Диригентська діяльністьУ 1951 дебютував як диригент у Большому театрі (дебют: балет «Спляча красуня» П. Чайковського), в 1965—1970 р. головний диригент, у сезоні 2000/2001 р. головний диригент і художній керівник Большого театру. Під його керівництвом оркестр театру зіграв близько 40 опер і балетів, у тому числі прем'єри: «Коник-горбунок» Р. Щедріна, «Кармен-сюїта» Ж. Бізе, «Спартак» А. Хачатуряна, «Людський голос» Ф. Пуленка, «Сон у літню ніч» Б. Бріттена, світова прем'єра першої редакції опери С. Прокоф'єва «Гравець» (2001). З 1961 р. Рождественський — художній керівник і головний диригент Великого симфонічного оркестру Центрального телебачення й радіомовлення, з 1983 по 1991 р. — Симфонічного оркестру Міністерства культури СРСР, об'єднаного з його ініціативи в 1992 р. з Камерним хором В. Полянского в Симфонічну капелу. З 1974 по 1985 р. Рождественський — головний диригент Московського камерного музичного театру Б. Покровський, керував найбільшими симфонічними оркестрами світу — Симфонічного оркестру BBC (1978—1981), Віденського симфонічного оркестру (1981—1982), Стокгольмської філармонії (1991), почесний диригент Токійського оркестру «Іоміурі». Дискографія Рождественського налічує близько 700 платівок і компакт-дисків, що охоплюють практично всі стилістичні й жанрові шари музичного мистецтва — від класики до авангарду, від найбільших творінь минулого — до новітніх творів. Рождественський переконливий як у чисто симфонічних жанрах, так і в жанрах синтетичних, має особливе гостре почуття театральності — як при виконанні опер і балетів, так і на концертній естраді. Завдяки Рождественському відновлено й виконано цілу низку творів радянських композиторів — С. Прокоф'єва, Д. Шостаковича, М. Мясковського, ряд творів було завершено і оркестровано Рождественським, зокрема опера «Гравці» Д. Шостаковича, остання симфонія й Перша соната для фортепіано А. Шнітке. Викладацька та просвітительська діяльністьЗ 1974 р. Рождественський з перервами викладає на кафедрі оперно-симфонічного диригування Московської консерваторії, з 1976 р. — професор, з 2001 р. — завідувач кафедрою оперно-симфонічного диригування. Під його керівництвом силами студентів були поставлені опери «Євген Онєгін» (відповідно до первісного бажання П. Чайковського), Меси h-moll И. С. Баха (осінь 1982 р.), вечір увертюр (1977 р.). Серед учнів Рождественського — М. Шостакович та В. Полянський. Рождественський — автор робіт з мистецтва диригування («Диригентська аппликатура», 1974), есе про музику («Думки про музику», 1975, «Преамбули», 1989), аналітичних робіт про оркестровку, книги спогадів. Підготував цикл передач на радіо й телебаченні про видатних диригентів 20 століття. Помер 16 червня 2018 року на 88-му році життя, після тривалої хвороби у Москві[7],[8]. Нагороди і звання
Книги Рождественського
Див. також
Література
Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
