Рок-операРок-опера (англ. rock opera) — музично-драматичний жанр, основою якого є рок-музика, а коріння пов'язане з мюзиклом. Подібно до класичної опери, рок-опері характерні різні номери: арія, монолог, хор, розмовні діалоги, танцювальні епізоди зі специфічною пластикою, найрізноманітніші прийоми звукового оформлення та світлові ефекти. Музична мова рок-опер пов'язана з використанням рок-ансамблю, а також класичного оркестрового складу або їх поєднання. Манера виконання наслідує різні види рок-музики, використовує елементи музичної мови інших шарів культури — від фольклору і бароко до джазу і авангарду. Історія жанруАвтором першої рок-опери і засновником цього жанру вважається гітарист Піт Таунсенд, лідер гурту The Who, який випустив у 1969 році альбом «Томмі», означений як «рок-опера». Деякі джерела[1] першою рок-оперою називають «Волосся» Г. Макдермота (1967), проте інші[2] називають цей твір мюзиклом. Однією з найвідоміших в історії стала рок-опера британського композитора Е. Л. Веббера «Ісус Христос — суперзірка», написана в 1970-71 роках. Цей твір був визнаний вдалим і новаторським. Критик Вільям Бендер писав:
Незабаром до жанру рок-опери звернулися радянські музиканти. Першою радянською рок-оперою стала «Орфей і Евридика» (1975)[3] О.Журбіна. Широку популярність здобули опери О.Рибникова «Зірка і смерть Хоакіна Мур'єти»(1976) та «Юнона і Авось» (1981), О. Градського — «Стадіон» (1985) та інші. Популярною українською рок-оперою стала «Біла ворона», написана композитором Геннадієм Татарченко та поетом Юрієм Рибчинським в 1989 році. Темою цієї рок-опери став подвиг Жанни д'Арк. Відомі рок-опери
Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia