Роланд Вольфарт
Роланд Вольфарт (нім. Roland Wohlfarth, нар. 11 січня 1963, Бохольт) — колишній німецький футболіст, що грав на позиції нападника. Молодіжний чемпіон світу (1981) та чемпіон Європи серед юніорів (1981). Дворазовий найкращий бомбардир Бундесліги (1989, 1991). Виступав, зокрема, за «Баварію», з якою став п'ятиразовим чемпіоном ФРН, володарем Кубка ФРН та вдворазовим володарем Суперкубка ФРН. Також провів два матчі за національну збірну ФРН. Клубна кар'єраУ дорослому футболі дебютував 1981 року виступами за команду клубу «Дуйсбург», в якій провів три сезони, взявши участь у 71 матчі чемпіонату, в яких забив 39 голів. У 1984 році він став найкращим бомбардиром другої Бундесліги, забивши 30 голів у 35 матчах. Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу «Баварії», до складу якої приєднався влітку 1984 року. Бомбардирові вдалося підтримати забивний темп і в «Баварії» — в списку найкращих голеадорів клубу він займає почесне третє місце, пропускаючи вперед лише Герда Мюллера і Карла-Гайнца Румменігге. На його рахунку 119 голів у 254 матчах за «Баварію». Двічі, Вольфарт ставав найкращим бомбардиром бундесліги — в сезонах 1988/89 (17 голів) і 1990/91 (21 гол). Особливо значимим була здобуття першого тутулу. Сезон 1988-89 перебував на завершальній стадії, йшов 31-й тур, і «Баварія» грала в гостях у «Кельна». Цей матч був надзвичайно важливим — переможець фактично забезпечував собі чемпіонський титул. «Баварія» перемогла з рахунком 3:1 саме завдяки Вольфарту, який зробив хет-трик, забивши на 25, 85 і 89 хвилинах. В останньому турі нападник повторив своє досягнення, тричі засмутивши, цього разу, «Бохум». У підсумку «Баварія» здобула срібну «салатницю», а Роланд наздогнав за кількістю м'ячів «кельнця» Томаса Аллофса і зайняв разом з ним перше місце в списку бомбардирів[1]. Всього Вольфарт провів у клубі дев'ять сезонів, вигравши за цей час чемпіонат ФРН п'ять разів (1985, 1986, 1987, 1989, 1990), Кубок в 1986 році і Суперкубок в 1987 і 1990 роках, а також в 1987 році дійшов з командою до фіналу Кубка європейських чемпіонів. У сезоні 1993/94 Вольфарт грав за французький «Сент-Етьєн», після чого повернувся в Німеччину, де виступав за «Бохум», «Лейпциг» та «Вупперталь». Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі німецької Оберліги «Бохольт» з рідного міста, за яку недовго виступав протягом сезону 1999/00 років. У 2000 році, після перелому ноги, Вольфарт завершив ігрову кар'єру. Виступи за збірніУ 1981 році у складі юнацької збірної ФРН (до 18 років) Вольфарт став чемпіоном Європи, а в складі молодіжної збірної (до 21 року) — чемпіоном світу і став найкращим бомбардиром турніру з 4 голами. Всього на молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах, забив 5 голів. За національну збірну ФРН Вольфарт зіграв у двох товариських матчах: 15 жовтня 1986 року проти збірної Іспанії (2:2) і 6 червня 1989 року проти збірної Ірландії (1:1). Статистика виступів
Титули і досягненняКомандні
Збірні
Особисті
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia