Романович Роман Теодорович

Роман Романович
Роман Романович
Ім'я при народженні	Роман Теодорович Романович
Народився	10 серпня 1942; Голешів
Помер	2 лютого 2014 (71 рік); Львів, Україна
Громадянство	УРСР; Україна
Національність	українець
Діяльність	скульптор
Відомий завдяки	скульптор
Alma mater	Львівське художнє училище імені Івана Труша, Вище художньо-промислове училище ім. В. Мухіної
Членство	Національна спілка художників України
	; ; ;

Роман Теодорович Романович (10 серпня 1942, Голешів — 2 лютого 2014, Львів) — український скульптор, Член Національної спілки художників України, член Спілки художників «Клуб українських мистців» (КУМ)^[1]^[2]. Працював у медальєрстві, монументальній та станковій пластиці.

Життєпис

Роман Романович народився 10 серпня 1942 року в с. Голешів, тепер Жидачівський район Львівської області. Закінчив Львівському художньому училищі імені Івана Труша, Вище художньо-промислове училище ім. В. Мухіної у Санкт-Петербурзі, відділ монументальної декоративної скульптури.

Похований на 27 полі Личаківського цвинтаря.

Доробок

Роман Романович створив понад 200 скульптурних творів, які знаходяться в Україні (Львові, Трускавці, Ходорові, Жидачеві, Рогатині, Зашкові, Луганську, на Тернопільщині, у Чернівецькій області), Канаді, США, Росії. Його творчі роботи зберігаються у музеях та галереях України (Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, «Музей мистецтв та історії Жидачівщини»), Росії (Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна), та у приватних збірках у Львові, Санкт-Петербурзі, Канаді.

Виставки

Роман Романович брав участь у конкурсах та виставках як в Україні, так і за її межами.

У 2002 році відкрилась виставка скульптури Романа Романовича у Львівському палаці мистецтв^[3].

1 грудня 2013 року, в «Музеї мистецтв та історії Жидачівщини» — філії Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького^[4], відбулася презентація виставки Романа Романовича, на якій виставлено 24 твори, які скульптор подарував музею^[5]^[6]^[7].

Пам'ятники

Пам'ятник Євгену Коновальцю, 14 червня 1991, Зашків (у липні знищений вандалами, у грудні відновлений)^[8]
Пам'ятник Тарасу Шевченку, 1991, Трускавець^[9]
Погруддя Тарасу Шевченку, 1992, Голешів^[10]^[11]
Пам'ятник Королю Данилу, 2001, Львів, Площа Галицька^[12]^[13]
Пам'ятник Омеляну Партицькому, 1995, Тейсарів
Пам'ятник Тарасу Шевченку, 1996, Коропець.^[14]
Пам'ятник Роксолані, 1999, Рогатин^[15]^[16]
Погруддя Івана Виговського (2000, Львів, вул. Виговського, в приміщенні Залізничної районної адміністрації)
Меморіальна таблиця Ірині Вільде, 2002, Ходорів
Меморіальна таблиця Марті Чорній-Медеї, 2003, Львів, вул. Дорошенка, 50.^[17]
Пам'ятник Тарасу Шевченку, 2004, Журавно^[10]
Пам'ятник Івану Виговському, 2007, Руда^[18]
Барельєф Богдана Януша, 2010, Журавно^[19]
Стела «Перемога козацьких військ під Конотопом», 2011, Руда^[20]
Пам'ятник Івану Франку, 2016, Трускавець

Погруддя Івана Виговського

Вшанування пам'яті

У рідному селі Романа Романовича встановлено меморіальну таблицю.

Джерела

Романович Р. Скульптура. Графіка: каталог / упор. Ю. Віктюк. — Львів : Світ, 1987. — 26 с.

Примітки

↑ Ганна Гаврилів. «Львівський клуб українських митців як транслятор національної традиції». Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство. 2016. Вип. 22. С. 85-92.
↑ У Львові демонструють виставку пам'яті художника Савчука. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
↑ Поступ реляксу «Поступ»
↑ У Жидачеві відкрили фотовиставку до 90-річчя Бориса Возницького. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
↑ У музеї «Жидачівщина» відкрилася художня виставка
↑ 850 років — в музеї Жидачівщини «Збруч»
↑ Музей Жидачева поповнився новими експозиціями [Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.] 3 листопада 2014
↑ Львівський історичний музей. Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця
↑ Андрій Гончаренко, Наталя Мархайчук. «Постать Т. Шевченка в монументальній скульптурі України першої половини 1990-х: міф і дійсність». Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2013. — Вип. 19(2). — С. 36-41.
↑ ^а ^б на стор. 10-11 (Жидачівський район, с. Голешів та смт. Журавно) альбому Шевченкіана Львівщини (за підсумками обласного фотопроекту). Львівська обласна бібліотека для дітей, Львів, 2014, 40 с. // фотопроект: Шевченкіана Львівщини
↑ Тарас Шевченко на Львівщині. Із скульптурної Шевченкіани. — Львів: Сполом, 2004. — 64 с.
↑ Площа Галицька — пам'ятник королю Данилові Галицькому
↑ Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів: Центр Європи, 2008. — С. 675. ISBN 978-966-7022-77-8.
↑ У камені, бронзі, граніті: вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка на Тернопільщині. Тернопільська облрада, Департамент культури, релігій та національностей облдержадмін., Державний архів Тернопільської області. — Тернопіль: Терно-граф, 2014. — 136 с.: іл. кольор.
↑ Хай святиться ім'я твоє, Рогатине!: Встановлено бронзовий пам'ятник Роксолані. Автори: скульптор Р. Романович, архітектори О. Скопа, Ю. Луговський // Рідна земля. — 1999. — 29 жовтня.
↑ Музичка І. Роксолана повернулась в Рогатин [величним пам'ятником. Автор — львівський скульптор Р. Романович] // Нова Зоря. — 1999. — 27 жовтня.
↑ Мельник І., Масик Р. Вулицею Дорошенка до Нового Світу // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 243. — ISBN 978-617-629-077-3.
↑ У Руді відкрили стелу «Перемога козацьких військ під Конотопом» та вшанували Гетьмана І. Виговського. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
↑ Відлуння пройдених доріг Богдана Януша
↑ У Руді відкрили стелу «Перемога козацьких військ під Конотопом» та вшанували Гетьмана І. Виговського. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.