Романовський Віктор Олександрович

Романовський Віктор Олександрович
Народився	4 (18) січня 1890(1890-01-18) м. Глухів (нині Сумська область)
Помер	16 лютого 1971(1971-02-16) (81 рік) Ставрополь, РРФСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія, УНР, СССР
Національність	українець
Діяльність	історик, археограф, архівіст
Сфера роботи	історія, археографія і критика історичних джерел
Alma mater	Історико-філологічний факультет Київського університету[d]
Заклад	Ставропольський державний університет
Мова творів	українська, російська

|Lib= |Місце загибелі= |Член КПРС:=

Ві́ктор Олекса́ндрович Романо́вський (*18 (4) січня 1890 Глухів — †16 лютого 1971, Ставрополь) — український історик, археограф і архівіст. Начальник інформаційного відділу Міністерства праці Української Держави Павла Скоропадського. Автор першого українського підручника з архівознавства.

Доктор історичних наук (1947). Жертва сталінського терору.

Народився в сім'ї службовця земської управи у місті Глухові Чернігівської губернії (нині Сумська область). У 1909 році закінчив Глухівську гімназію, а у 1914 — історико-філологічний факультет Київського університету^[1]. Згодом став викладачем Київського університету й Археологічного Інституту в Києві та Одесі, викладав на Київських вищих жіночих курсах (1916—1919). Став членом Історичного товариства імені Нестора-Літописця^[2].

У часи Гетьмана Павла Скоропадського служив начальником інформаційного відділу Міністерства праці Української Держави. З 1919 член-редактор Постійної комісії для складання біографічних словників діячів України, член Постійної комісії для складання історико-географічного словника української землі, член Постійної археографічної комісії (у 1921—1931, у 1930—1931 її керівник).

Був директором Центрального Архіву Давніх Актів у Києві (1921–1931). Був науковим співробітником Національної академії наук України (1928–1934) й Харківського науково-дослідного інституту історії української культури ім. Д. Багалія^[3].

За сфабрикованим звинуваченнями кілька місяців перебував під арештом (1923, 1931). Був остаточно звільнений з роботи в архіві й ВУАН напередодні активної фази Голодомору (1931). Утретє арештований 1935 і відправлений до концтаборів ГУЛАГ СРСР на 5 років (Караганда).

Після звільнення працював завідувачем навчальної частини на педагогічних курсах при Карагандинському педагогічному інституті, доцентом цього інституту. З 1947 професор — Ставропільського Педагогічного Інституту.

Помер у Ставрополі (Росія). Реабілітований (1989).

Розробник теоретичних та методологічних аспектів архівознавчої та джерелознавчої справи. Є автором першого українського підручника з архівознавства.

Автор численних праць з історії України 17 — 18 ст., археографії та архівознавства. Головніші праці: «Друкар Іван Федорович» (1925), «Хто був Самовидець» («Україна», 1925), «Нариси з архівознавства» (1927). За редакцією Романовського ВУАН видала «Переписні книги 1666 року» (1931). Його велика праця «Очерки по истории государственного хозяйства Украины во второй половине XVII в.» (докторська дисертація) залишилася неопублікованою, як і зібраний ним Кодекс грамот на маґдебурзьке право міст України 16 — 18 ст.

• «Нариси з історії архівознавства: Історія архівної справи на Україні та принципи порядкування в архівах» (1927).
• «Переписні книги 1666 року» (1933).
• «Перепись населения Левобережной Украины 1666 года, её организация и критическая оценка» (1967).

• «Довідник з історії України». — 2-е видання. — К., 2001.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
• Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т.1, кн.2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — К., 2011. — 584 с.

• Романовський В. О. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 368. — ISBN 966-7492-05-2.

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.