Ромашко Сергій Павлович

Сергій Ромашко
Сергій Павлович Ромашко
Сергій Ромашко; Сергій Павлович Ромашко
Полковник
Загальна інформація
Народження	1973
Національність	українець
Alma Mater	Рязанське вище повітрянодесантне командне училище
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	95 ОДШБр; 44 ОМБр; 41 ОМБр; 128 ОБрТрО
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну Битва за Донбас; Херсонський контрнаступ (2022); Битва за Бахмут(з 2023); Бої за Куп'янськ; Бої в Курській області (з 2024); Бої за Часів Яр; Бої за Торецьк (2024); ;
Командування
2024	41 ОМБр, командир бригади
2025	128 ОБрТрО, командир бригади
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Іменна вогнепальна зброяІменна вогнепальна зброя;

Сергій Павлович Ромашко — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни, командир 128-ї окремої бригади ТрО "Дике поле" (2025).

Життєпис

Народився в 1973-му році.

У 1990-1994 роках навчався у Рязанському вищому повітрянодесантному командному училищі.

З 1994 по 2011 рік - військовослужбовець ЗСУ, ніс службу на різних командирських посадах у 95-й окремій аеромобільній бригаді.

Кадровий військовий, служив в армії до 2011 року. Звільнився в званні підполковник з посади командира батальйону 95-ї аеромобільної бригади ^[1].

По тому займався сільськогосподарським бізнесом у Житомирській області ^[2].

З початком російського вторгнення до України повернувся до війська у лютому 2022 року. Сформував та був призначений на посаду командира 515-го батальйону спеціального призначення 1-ї бригади спецпризначення імені Богуна ^[1]. Брав участь у боях на Херсонщині. Потім брав участь в обороні села Красна Гора під Бахмутом ^[1].

У 2023 став заступником командира 44-ї механізованої бригади ^[1].

19 квітня 2024 президент Зеленський заслухав доповідь командира 41-ї бригади Ромашка під час робочої поїздки на Донбас.^[3]

Взимку 2025 року призначений командиром бригади 128-ї окремої бригади ТрО "Дике поле".

Комбрига Ромашка критикують за його невеликий досвід на війні і недостатньо сплановані операцїі. Через це під його керівництвом великі втрати особового складу. Його критикують як військові, так і так і журналіст Юрій Бутусов ^[1] та блогер Сергій Стерненко ^[4]^[5].
У 2014 році він йшов на вибори від Патріотичної партії України Миколи Габара, якого повʼязують з Медведчуком ^[6]^[7].