Ростань
Ро́стань — село в Україні, у Шацькому районі Волинської області. Населення становить 410 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ростанська сільська рада. ГеографіяСело розташоване у північно-західній частині Шацького району, на відстані близько 30 км автошляхами від районного центру та за 180 км від обласного.
Природні багатства села і його околиць перебувають у віданні ростанського лісництва, яке було засноване в 1963 році. На його території розташований природний заказник «Втенський», де взято під охорону рідкісну рослину України журавлину дрібноплоду. Неподалік від села є лісовий заказник «Ростанський». У 1994 році на території Ростанського лісового господарства було розбито розплідник по вирощенню «лохини високорослої». Плоди цієї рослини експортують у країни Європи, тому що вона славиться своїми лікувальними властивостями. На території лісництва є два піщаних кар'єри, які відомі дрібним якісним гравієм[1]. ІсторіяПерша згадка про Ростань у літературі — XIX століття. Початкова назва села — Вулька Хрипська, і лише з 1946 року населений пункт було перейменовано в Ростань[2]. В кар'єрі біля села Ростань львівськими археологами було знайдено перше найдавніше поселення людей, яке відноситься до ашельської культури[3]. У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» читаємо:
У 1-му томі Географічного словника Королівства Польського, який з'явився 1880 року, про село знаходимо такі відомості:
В першій частині 15 тому Географічного словника Королівства Польського, яка з'явилась у 1900 році, цей населений пункт описується так:
У 1906 році Вулька Хрипська складалася з 301 двору, проживав тут 701 чоловік. Поштовою адресою було місто Любомль[7]. В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село окуповане поляками. Радянсько-польська війна, яка закінчилась підписанням Ризької мирної угоди (1920 р.) ознаменувала відхід Волині до складу Польщі. Польський уряд зобов'язувався гарантувати мовні і релігійні права українців у Польщі. З приводу цього існує один цікавий документ — «Декларація жителів повіту Любомля, Пульма, с. Вулька Хрипська, Островье зібрані при проведенні шкільного плейбисциту про мову викладання в школі». В декларації йдеться про прохання жителя с. Вулька Хрипська Миця Даніла (батька дитини шкільного віку — Петра) ввести в існуючій публічній заг. школі с. Вільки Хриської українську мову навчання (14 березня 1925 р.). У 1935 році в селі мешкало 913 осіб[8]. Географічне розташування Ростані сприяло висококолоритності етнічних звичаїв і традицій жителів села. Вони увібрали в себе найкраще від українських, польських, білоруських традицій. Ця округа славилась різноманітними промислами. Найпоширенішим серед усіх були ткацтво і плетіння. Плели з пагонів деревини різних порід, з соломи. Виготовляли сільськогосподарський реманент. Працювали не тільки задля власних потреб, а і на продаж. Найближчий ярмарок проподився у місті Холмі (сучасна Польща), куди ростанські селяни добиралися кіньми або пішки[1]. У 1930-х роках на території села діяла польська школа, де навчалось близько десятка дітей. Учителька — полячка, навчання велось польською мовою у звичайній сільській хаті[1]. У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова-Ріббентропа, село окуповано військами СРСР. На Західній Україні розпочався масовий терор проти цивільного населення та української інтелігенції. В роки німецької окупації (1941-1944 рр.) на території сільської ради діяв партизанський загін ім. Ворошилова, до складу якого входило і багато місцевих жителів. За те, що населення допомагало партизанам, німці вбили 28 чоловік, 140 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини на примусові роботи[2]. З 1946 року Вулька Хрипська перейменовано у Ростань — від слова «ростань» — перехрестя. Імовірно, колись тут простягались торгові шляхи, і от на перетині цих шляхів і виникло поселення[1]. З 1946 року Ростань — центр Ростанської сільської ради. До її складу входили села: Пулемець, Хрипськ, Перешпа, Красний Бір[2]. Пізніше село Пулемець стало адміністративним центром новоутвореної Пулемецької сільської ради, і до складу Ростанської нині входять, окрім Ростані, села: Хрипськ, Перешпа і Красний Бір. З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», увійшло до складу Шацької селищної територіальної громади[9]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шацького району, село увійшло до новоутвореного Ковельського району[10]. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 513 осіб, з яких 213 чоловіків та 300 жінок.[11] За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 411 осіб.[12] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]
РелігіяУ селі діє православна (УПЦ МП) церква святого великомученика Георгія Побідоносця, збудована у 1993—1996 роках і освячена в 1998 році. ІнфраструктураУ селі діють:
Населений пункт не газифікований, дорога — частково з твердим покриттям, здебільшого — ґрунтова[14]. Пам'ятки
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
