Росєйка (Одеська область)

Росєйка
Загальна інформація
45°39′10″ пн. ш. 29°50′17″ сх. д. / 45.65278° пн. ш. 29.83806° сх. д. / 45.65278; 29.83806
Країна	Україна
Район	Білгород-Дністровський район
Адмінодиниця	Лиманська сільська громада
Водойма	Малий Сасик, Джантшей
Площа	0,7 км²
Карта
Росєйка у Вікісховищі

Росєйка — рекреаційна зона, яка входить в межі населеного пункту Приморське у Білгород-Дністровському районі Одеської області. Знаходиться на території Національного заповідника Тузлівські лимани.

Селище являє собою бальнеологічно-грязевий курорт, який розкинувся на узбережжі одразу кількох водойм: лиман Малий Сасик на північному сході, і лиман Джантшейський — на південному заході.^[1] Водойми входять до складу Тузловських лиманів, що охороняються Рамсарською конвенцією як місця гніздівлі багатьох видів птахів (загалом — 200 видів, з яких 28 занесені до Червоної книги). Лимани відокремлені від моря піщаною косою, довжиною близько 50 км, шириною 100—300 м. Селище поєднується із морською косою дерев'яними містками, перекинутими через лимани й дамбою з ґрунтовою дорогою(в 2021 році на дамбі поклали плитку, що зробило проїзд та прохід дамбою більш зручним), що дозволяє доїхати автомобілем до пляжу.

На території курорту міститься близько 50 баз відпочинку, які використовують пляжі, що лежать на морській косі.

В лимані ловляться карась і короп.

На початку 70-х Прикарпатське управління бурових робіт почало будувати для своїх працівників-нафтовиків базу відпочинку у Росєйці. У села Приморське взяли в оренду землю і власними силами почали зводити майбутнє місце відпочинку для багатьох жителів Надвірнянського і Долинського районів Івано-Франківської області.

Коли перші дерев’яні будиночки зводили, люди жили на території майбутньої бази у наметах. Зрештою відбудована база "Карпати" налічувала 14 будиночків по 4 кімнати, розраховані на 3-4 осіб кожна. За літо там було по 4-5 заїздів. Відтак виходить, що за сезон близько 800 відпочивальників відвідували Росєйку. Працівники нафтових підприємств Франківщини та їхні родичі платили лише 10% вартості від путівки. Можливість існувала до 2000-х років. Від 2010 року путівки зникли, трансфер припинився і туристи стали самотужки шукати інші місця. Невдовзі база припинила приймати відвідувачів.^[1]

У Росєйці також розташовувалися бази й інших радянських держпідприємств: Васильківського заводу холодильників, Кам’янець-Подільського кабельного завод "Кабельник" та інших.

Приїхати в Росєйку можна одним з нижче наведених способів:

• автобусом «Одеса — Приморське» від м. Одеси, станція «Привоз» (близько 4 годин), від м. Татарбунари (близько 1 години);
• власним автотранспортом можна доїхати приблизно за 2 години автотрасою Одеса — Рені (М-15, E87), маршрутом: Одеса — Маяки — Монаші — Сарата — Татарбунари — Зарічне — Лиман — Приморське — Росєйка, зверніть увагу, що маршрут проходить 7,7 км територією Молдови, але паспортного контролю немає, за умови проїзду без зупинки. Можна доїхати й іншою дорогою (Т-16-10): Одеса — Затока⁣ — ⁣Курортне — Миколаївка — Базар'янка — Тузли — Лиман — Жовтий Яр — Вишневе — Приморське — Росєйка, але ця дорога займе в 3 рази більше часу через украй незадовільний стан дороги, що починається за Миколаївкою.
• автобусом «Ізмаїл — Росєйка», відправлення: п'ятниця — 15:00 з Ізмаїлу; неділя — 15:00 з Росєйки.

• Катранка

Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.