Рукокрилі

Рукокрилі Період існування: Ранній Еоцен – сучасність
Corynorhinus townsendii
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Клада:	Вищі звірі (Eutheria)
Інфраклас:	Плацентарні (Placentalia)
Клада:	Exafroplacentalia
Магноряд:	Бореоевтерії (Boreoeutheria)
Надряд:	Лавразіотерії (Laurasiatheria)
Клада:	Scrotifera
Ряд:	Рукокрилі (Chiroptera) Blumenbach, 1779
Підряди й надродини
Крилановиді (Yinpterochiroptera) Pteropodoidea (крилануваті) Rhinolophoidea (підковикуваті) Лиликовиді (Yangochiroptera) Emballonuroidea (мішкокрилуваті) Noctilionoidea (зайцегубуваті) Vespertilionoidea (лиликуваті)
Поширення видів рукокрилих у світі
Вікісховище: Chiroptera

Рукокрилі (Chiroptera) — ряд ссавців з надряду лавразіотерій (Laurasiatheria). Ряд відомий також як Лиликоподібні (Vespertilioniformes)^[1]. Об'єднує дві групи — кажанів і криланів. За числом сучасних видів (1447 сучасних видів у 235 родах у 21 родині^[2]) серед ссавців поступається тільки ряду мишоподібних. Розміри цих тварин значно відрізняються, від Craseonycteris thonglongyai з довжиною голови й тулуба 3 см і вагою 2 грама до калонга (Pteropus vampyrus) з довжиною голови й тулуба 40 см, розмахом крил — 1,5 м і вагою 1,5 кілограма.

Назва Vespertilioniformes пов'язана з назвою типового роду Vespertilio (Лилик) та назвою типової родини Vespertilionidae (Лиликові). Назва Chiroptera є описовою і пов'язана зі словами «рука» (chiero) та «крило» (ptera). Оскільки в Україні й загалом у Європі поширені переважно «малі рукокрилі» з родини Vespertilionidae, яких називають кажанами, то назви «рукокрилі» і «кажани» за своїм обсягом у мірилі фауни України виявляються однаковими і тому сприймаються як синоніми (у тому числі й в українській Вікіпедії). Назву «кажани» коректно застосовувати тільки для позначення «малих рукокрилих» (Microchiroptera).

Раніше для позначення рукокрилих в Україні та інших країнах використовували назви, що згодом стали власними назвами окремих родів: пергач, лилик, нічниця, нетопир та ін. У незоологічній літературі (переважно російськомовній і радянських часів) часто вживали асоціативну назву «летючі миші», проте лиликоподібні не мають жодного стосунку до ряду Мишеподібні (Muriformes) загалом або родини Мишевих (Muridae) зокрема.

Одна з найбільш спеціалізованих груп ссавців, більшість ознак якої пов'язана з пристосуваннями до активного польоту.

• розвинена передня кінцівка з видовженими метакарпаліями та фалангами.
• крилова болона («перетинка»), яка включає
  • дактилопатагій (між пальцями),
  • плагіопатигій (між передньою і задньою кінцівкою),
  • уропатагій (охоплює хвіст, є не в усіх).
• розвиток кіля тощо.

Близькими до лиликоподібних рядами ссавців є кагуанові, або шерстокрили (Cynocephalidae), та примати (Primates), з якими їх об'єднують у надряд архонт (Archonta).

Рукокрилих включали до надряду пеґасофери (Pegasoferae) разом з рядами конеподібні (Perissodactyla), хижі (Carnivora), ластоногі (Pinnipedia), панґоліни (Pholidota). Однак подальші дослідження показали, що пеґасофери не є природньою групою^[3].

В останніх оглядах із систематики, ссавців рукокрилих відносять до клади Scrotifera.

Лиликоподібних (рукокрилих) звичайно поділяють на два підряди:

• Кажани, або лиликовиді, інколи як «малі рукокрилі» (Microchiroptera), переважно комахоїдні рукокрилі, здатні до ехолокації;
• Крилани, або крилановиді, інколи як «великі рукокрилі» (Macrochiroptera) фруктоїдних рукокрилих (типовий представник — «летюча лисиця»).

• 
  Крилан маріанський (Pteropus mariannus)
• 
  Ацеродон чубатий (Acerodon jubatus)
• 
  Нетопир карлик (Pipistrellus pipistrellus)
• 
  Вухань австрійський (Plecotus austriacus)

За іншими класифікаціями, ствердженими на основі молекулярних порівнянь, ці два підряди дещо перегруповані і наводяться під назвами «інь-рукокрилі» і «янь-рукокрилі» (назви запропоновані 1984 р. у праці Карла Купмена і нещодавно підтримані в низці «молекулярних» класифікацій, напр.^[4]):

• Yangochiroptera (~ Microchiroptera, без трьох вказаних нижче родин)
• Yingochiroptera (~ Macrochiroptera + три названі нижче родини)

Ця зміна класифікації викликана більшою родинністю Rhinopomatidae, Rhinolophidae та Megadermatidae з криланами, ніж з кажанами; родини Emballonuridae і Nycteridae, навпаки, перенесені з Macrochiroptera у Yangochiroptera. Відомі також інші, «об'єднавчі» види класифікацій, зокрема й представлена нижче.

Пізніше для Yangochiroptera була запропонована уніфікована назва Vespertilioniformes (Hutcheon, Kirsch, 2006), але щоби обійти її преокупацію (Vespertilioniformes Zagorodnjuk, 1998^[5]), запропонували вважати її описаною одночасно з назвою родини як «Vespertilioniformes Gray, 1821». Тоді ж для Yangochiroptera була запропонована уніфікована і типіфікована назва Pteropodiformes.

Загалом, відомо близько 1000 видів лиликоподібних, абсолютна більшість яких належить до підряду лиликовидих.

В обсязі фауни України класифікація рукокрилих виглядає так^[6]:

• ряд Лиликоподібні, або рукокрилі (Vespertilioniformes, seu Chiroptera) поділяється на два підряди:
  • підряд крилановидих (Pteropodimorpha, або Yinpterochiroptera).
    • родина підковикові (Rhinolophidae) — 2 види, підковики малий і великий
  • підряд лиликовидих (Vespertilionimorpha, або Yangochiroptera)
    • родина довгокрилові (Miniopteridae) — 1 вид, який регіонально вимер, довгокрил європейський
    • родина молосові (Molossidae) — 1 вид-неофіт, тадарида європейська
    • родина лиликові (Vespertilionidae) — 24 види.

Найвідомішими представниками ряду в складі фауни України є пергачі та нетопири, які часто оселяються в будівлях людей^[7] і можуть залітати до кімнат через відкриті вікна, особливо під час полювання за комахами.

Ряд Chiroptera Blumenbach, 1779 Вимерлі групи:

• • • †Родина Aegyptonycteridae Simmons, N., Seiffert, E., Gunnell, G. 2016
    • †Родина Archaeonycteridae Revilliod, 1917
      • †Рід Archaeopteropus Meschinelli 1903
    • †Родина Hassianycterididae Habersetzer & Storch, 1987
    • †Родина Icaronycteridae Jepsen, 1966
    • †Родина Onychonycteridae Simmons et al., 2008
    • †Родина Palaeochiropterygidae Revilliod, 1917
    • †Родина Philisidae Sigé, 1985
    • †Родина Tanzanycterididae Gunnell et al., 2003
• Підряд крилановиді (Pteropodimorpha, або Yinpterochiroptera)
  • Надродина крилануваті Pteropodoidea
    • Родина Криланові (Pteropodidae) Gray, 1821
  • Надродина підковикуваті (Rhinolophoidea)
    • Родина Джмелевикові (Craseonycteridae) Hill, 1974
    • Родина Hipposideridae Lydekker, 1891
    • Родина Псевдовампірові (Megadermatidae) Allen, 1864
    • Родина Підковикові (Rhinolophidae) Gray, 1825
    • Родина Rhinonycteridae J.E. Gray, 1866
    • Родина Мишохвостові (Rhinopomatidae) Bonaparte 1838
• Підряд лиликовиді (Vespertilionimorpha, або Yangochiroptera)
  • Надродина мішкокрилуваті (Emballonuroidea)
    • Родина Мішкокрилові (Emballonuridae) Gervais, 1856
    • Родина Nycteridae Van der Hoeven, 1855
  • Надродина зайцегубуваті (Noctilionoidea)
    • Родина Фурієкрилові (Furipteridae) Gray, 1866
    • Родина Mormoopidae Saussure, 1860
    • Родина Mystacinidae Dobson, 1875
    • Родина Присосконогові (Myzopodidae) Thomas, 1904
    • Родина Зайцегубові (Noctilionidae) Gray, 1821
    • Родина Листконосові (Phyllostomidae) Gray, 1825
    • Родина Дискокрилові (Thyropteridae) Miller, 1907
  • Надродина лиликуваті (Vespertilionoidea)
    • Родина Cistugidae Lack et al., 2010
    • Родина Довгокрилові (Miniopteridae) Dobson, 1875
    • Родина Молосові (Molossidae) Gervais, 1856
    • Родина Лійковухові (Natalidae) Gray, 1866
    • Родина Лиликові (Vespertilionidae) Gray, 1821

В Європі координацією досліджень і стеженням за популяціями рукокрилих займається EUROBATs. В Україні дослідження кажанів ведуть зоологи з Українського теріологічного товариства НАН України, актив яких об'єднаний в Український центр охорони кажанів.

Під егідою Боннської конвенції існує Угода про збереження кажанів в Європі — міжнародний договір щодо координації охорони кажанів.

• Хіроптерологія
• М'ясо лиликоподібних

• Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 255–266. — ISBN 0763762997.
• Абелєнцев В. I., Попов Б. М. Ряд рукокрилі, або кажани — Chiroptera // Фауна України. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — Том 1: Ссавці, випуск 1. — С. 229—446.
• Hutcheon J. M., Kirsch J. A. W. A moveable face: deconstructing the Microchiroptera and a new classification of extant bats // Acta Chiropterologica. 2006. Vol. 8. N 1. P. 1–10.
• Зиков О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Том 4. — С. 5–20.
• ряд Chiroptera: Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3. Ausgabe. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, ISBN 0-8018-8221-4.
• The Status and Distribution of European Mammals
• Сайт європейського теріологічного товариства
• Сайт EUROBATs
• Сайт Українського центру охорони кажанів
• 2011 — рік кажана у Європі (на сайті Українського теріологічного товариства НАН України)

Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.