Рунічні написи в Софійському соборі в Константинополі41°0′31″ пн. ш. 28°58′48″ сх. д. / 41.00861° пн. ш. 28.98000° сх. д.
Рунічні написи в Софійському соборі — написи скандинавськими рунами на мармурових парапетах Софійського собору в Константинополі (сучасний Стамбул, Туреччина). Ймовірно, вони надряпані воїнами з варязької гвардії імператора Візантії в добу Середньовіччя. Перший з рунічних написів відкритий 1964 року[2], потім знайдено ще ряд написів. Припускається можливість існування й інших рунічних написів, але спеціальні дослідження подібного роду в соборі не проводилися[3]. Напис Халфдана![]() Напис Халфдана відкритий першим 1964 року[4]. Напис настільки стерся, що можна прочитати тільки «(-) alftan» — фрагмент давньонорвезького імені Халфдан. Решту напису прочитати неможливо, проте припускають, що напис являв собою поширену формулу «такий-то вирізав ці руни»[5]. Другий написДругий напис виявив Фольке Хегберг з Уппсали в 1975 році в ніші у західній частині тієї самої галереї, де раніше виявили перший напис Халфдана. Звіт про відкриття направлений до Департаменту рун в Стокгольмі в 1984 році, але залишився неопублікованим. Археолог Матс Г. Ларссон знову виявив руни 1988 року і опублікував інформацію про відкриття[6]. Він прочитав напис як «ari: k» і тлумачив її як «Арі з(робив)». Через невизначеність читання напис не був зареєстрований в періодичному виданні норв. Nytt om runer № 4 за 1989 рік[5]. Хегберг 1975 року запропонував прочитання рун, відмінне від запропонованого Ларссоном. 1997 року його підтримав Свейн Індрелід, професор археології Бергенського університету. Обидва вважають, що там написано «Арні», тобто чоловіче ім'я Арні, і це весь напис, а не частина певного виразу. Ларссон дізнався про варіант прочитання Хегберга 1989 року, але продовжив відстоювати своє тлумачення напису[5]. Інші написиПрофесор Індрелід зробив копії п'яти можливих рунічних написів на парапеті і передав їх у Норвезький рунічний архів 1997 року. Існує ймовірність наявності й інших рунічних написів у соборі, в якому не проводилося спеціальних досліджень подібного роду. Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia