Русанівський міст (1906)
Руса́нівський міст — міст через Русанівську протоку Дніпра на Броварському шосе, що в 1906–1943 роках сполучав Труханів острів і Микільську слобідку. Нині в межах міста Києва. ІсторіяПід час спорудження Ланцюгового мосту в середині XIX століття було побудовано чотири дерев'яні мости, які вели до Микільської слобідки та Броварського шосе. Під час весняних повеней ці мости регулярно руйнувалися. У 1903–1906 роках замість дерев'яних через протоку був побудований металевий міст[1][2]. Автори проєкту — інженери Микола Бєлелюбський, Григорій Кривошеїн[ru] і архітектор Володимир Апишков[ru]. Новий міст був виконаний двопрогоновим, довжина кожного прольоту становила 101,35 м (47,5 саженей). Характерною особливістю стало виконання тримальних конструкцій у вигляді металевих двошарнірних арок висотою 9,81 м (4,6 саженей) над опорою та 17,07 м (8 саженей) над серединою прогону. Полотно шляху шириною 8,08 м (3,8 саженей) та двох тротуарів шириною 1,28 м (0,6 саженей) кожний виготовили з дерева. Міст був огороджений металевими перилами висотою 1,07 м (1,5 аршина). Рух через міст було відкрито 11 (24) жовтня 1906 року[3]. 7 (20) липня 1908 року дерев'яний настил мосту згорів[4][5]. Наступного дня почав горіти Миколаївський ланцюговий міст, втім пожежу на цьому мосту вдалося швидко загасити[6]. Розслідування встановило, що причиною пожеж на обох мостах були умисні підпали[7]. За короткий час настил мосту був відремонтовано і рух мостом відновлено 13 (26) липня 1908 року за тимчасовою схемою[8][9][10]. Щоб запобігти повторенню підпалів, охорону мостів було посилено[11]. Капітальний ремонт дерев'яного дорожнього покриття та металевих частин мосту, що постраждали від пожежі, провели протягом травня — вересня 1909 року[12][13]. У 1912 році по оновленому мосту в Дарницю був пущений бензотрамвай. У червні 1920 року Русанівський міст, так само як і всі інші київські мости через Дніпро, було зруйновано відступаючими польськими військами. Відновлення його проведено протягом 1924—1925 років за проєктом професора Євгена Патона. У 1930-х роках трамвайну лінію було електрифіковано. Під час відступу Червоної армії у вересні 1941 року міст був підірваний. Німці, скоріш за все, не відбудовували його, оскільки за відсутності мосту через основне русло Дніпра він не мав стратегічного значення. У післявоєнний період міст також не стали відновлювати. У 1945 році розібрали металеві конструкції й демонтували залишки прольотів. У 1965 році для спорудження лівобережної ділянки Святошинсько-Броварської лінії метрополітену на його місці був збудований Русанівський метроміст. Зображення
Примітки
Посилання
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
