Рю-дю-Ша-кі-Пеш

Рю-дю-Ша-кі-Пеш
 Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
фр. rue du Chat-qui-Pêche Редагувати інформацію у Вікіданих
Населений пунктV округ Парижа
Quartier de la Sorbonned
Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата початку забудови1540[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші топонімиRue du Chat-qui-Dansed, rue des Vieilles-Étuves-Saint-Martind і rue Champolliond Редагувати інформацію у Вікіданих
Загальні відомості
Протяжність29 м[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Координати48°51′11″ пн. ш. 2°20′46″ сх. д. / 48.853055555556° пн. ш. 2.3461111111111° сх. д. / 48.853055555556; 2.3461111111111
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 20873 ·R (V округ Парижа, Quartier de la Sorbonne, Париж)
Мапа
Мапа
CMNS: Рю-дю-Ша-кі-Пеш у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Рю-дю-Ша-кі-Пеш (фр. rue du Chat-qui-Pêche — вулиця Кота-Рибалки) — вулиця в V окрузі Парижа, що з'єднує набережну Сен-Мішель та вулицю Юшет. Вулиця завширшки 1,80 м та завдовжки 29 м, вважається найвужчою вулицею Парижа[2][3] (хоча це звання у неї оскаржує Сантьє-де-Мерізіє (фр. Sentier des Merisiers в XII окрузі) та однією з найкоротших.

Історія

Вулиця відома з 1540 року. У той час набережної ще не існувало, і вуличка була виходом до Сени[4]. Спочатку вона називалася rue des Étuves («Вулиця парилень»), потім назва змінилася на rue du Renard («Лисяча»).

За однією з гіпотез назва вулиці походить від вивіски крамниці, яка знаходилася на ній[5][6]. За іншою міською легендою чорний кіт Дома Перле, власника рибної крамниці, розташованої на цій вулиці, лапою ловив рибу в Сені[7].

У мистецтві

  • Угорська письменниця Йолана Фельдеш, яка довгий час жила в Парижі, написала роман «Вулиця кота-рибалки», опублікований 1936 року і перекладений багатьма мовами світу[6][8].
  • Аргентинський поет Хуан Гельман згадує вулицю в своєму вірші El botánico[9].
  • Вулиці присвячена однойменна пісня швейцарського гурту «Recto Verso»[10].

Див. також

Примітки

  1. а б http://www.v2asp.paris.fr/commun/v2asp/v2/nomenclature_voies/Voieactu/1926.nom.htm
  2. Paristoric. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 24 лютого 2021.
  3. Tous «les plus petits» de Paris
  4. Les rues de Paris
  5. Félix Lazare, Louis Lazare. Dictionnaire administratif et historique des rues de Paris et de ses monuments. — 1844. — P. 131.
  6. а б L'illustration, 1936.
  7. Local Stories by Mercure - Paris Île-de-France, Imprimerie des Deux-Ponts, 2020
  8. WorldCat
  9. Poema El botánico de Juan Gelman
  10. YouTube

Література

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya