Сабуров Петро Федорович

Петро Федорович Сабуров
Віце-губернатор Рязанської губернії
22.06.1798 — 1798
Попередник	Кочетов Микола Іванович
Наступник	Лихарєв Іван Дмитрович
Губернатор Слобідсько-Української губернії
грудень 1799 — липень 1800
Попередник	Теплов Олексій Григорович
Наступник	Неверов Кирило Іванович
Народився	1746
Помер	не раніше 1805
Відомий як	політик
Громадянство	Російська імперія
Батько	Федір Васильович Сабуров
Мати	Надія Іванівна Сабурова (до шлюбу Каминіна)
У шлюбі з	(1) Катерина Степанівна (дошл. Кондратьєва) (2) Катерина Олексіївна (дошл. Спиридова) (3) Ганна Андріївна (дошл. Суровцова)
Діти	Скалон Анна Петрівнаd
Рідня	Сабурови
Брати	Сабуров Олексій Федорович, Сабуров Іван Федорович, Сабуров Василь Федорович
Професія	державний діяч
Звання	дійсний статський радник
Релігія	православний християнин

Сабу́ров Петро́ Фе́дорович (1746 — не раніше 1805) — слобідсько-український губернатор у 1798—1800 роках, будівельник Сабурової дачі (м. Харків).

Народився сім'ї бригадира Федора Васильовича Сабурова (1717—1790) та його другої дружини Надії Іванівни (1725—1786), до шлюбу Каминіної. У Петра Федоровича були брати: Олексій Федорович (дійсний таємний радник), Іван Федорович (генерал-майор), Василь Федорович (бригадир).

До 1770 року Петро Федорович перебував на військовій службі в Ізмайловському лейб-гвардії полку. Під час служби мав чини: рядовий (1759), капрал (1761), фур'єр (1762), сержант (1763), підпоручник (1769).

У травні 1770 року влаштувався прокурором Охтирську канцелярію, через три роки ставши губернським прокурором Слобідської України. В 1780 році очолив перший департамент Верхнього земського суду, з 1784 року голова палати кримінального суду.

У червні 1798 року статський радник Сабуров Петро Федорович отримав посаду віцегубернатора в Рязань, де був підвищений у чині до дійсного статського радника.

У грудні 1798 року російський імператор Павло I призначив Петра Федоровича губернатором Слобідсько-української губернії. Обіймав цю посаду до липня 1800 року.

Петро Федорович Сабуров був одружений тричі:

• Перша дружина — Катерина Степанівна Кондратьєва, дочка одного з найбагатших поміщиків Слобожанщини. Родина Кондратьєвих, вельми впливова на Слобідській України, старшинсько-козацька за походженням, її представники майже безперервно займали полковницький уряд в Сумському козацькому полку і епізодично в Охтирському козацькому полку, крім того були старшиною і в других слобідських полках;
• Друга дружина — Катерина Олексіївна Спиридова (пом. 1778), племінниця адмірала Спиридова Григорія Андрійовича;
• Третя дружина — Ганна Андріївна Суровцова; за заповітом 1803 року передавала цінності в Охтирський Свято-Троїцький монастир.

Завдяки вдалим шлюбам Петро Федорович накопичив солідний стан у 1200 душ.

У трьох шлюбах мав трьох синів і двох дочок, з яких одна була душевнохворою, а інша (Ганна) стала дружиною Скалона Олександра Антоновича (1770-1851), який згодом став таємним радником.

Пам'ять про губернатора Сабурова залишилася в назві Сабурової дачі, його заміського палацу в околицях Харкова, яка зважаючи на хворобливий психічний стан дочки, була передана їм у розпорядження місцевого будинку божевільних. Будівлі палацу губернатора, підсобних служб та стайні збереглася на території лікарні донині.

• Слобідська Україна
• Харківське намісництво

• С. И. Посохов, А. Н. Ярмыш Сабуров Петр Федорович // Харьковская областная клиническая психиатрическая больница № 3 (Сабурова дача). (рос.)
• Долгоруков П. В. Российская родословная книга. 4 части. — Спб., 1854-1857. (рос.)
• Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет его существования, тт. I—II, — X., типография М. Зильберберг и Сыновья, 1905, 1912. (рос.)