Савельєв Лев Ісомерович
Лев Ісомерович Савельєв (рос. Лев Исомерович Савельев, до 1940 р. — Соловейчик; 19 листопада 1905, Суми, Харківська губернія, Російська імперія — 23 травня 1989, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський публіцист, військовий письменник, редактор, журналіст. Член Спілки журналістів СРСР та літературного фонду СРСР. ЖиттєписНародився 19 листопада 1905 року в місті Суми Харківської губернії (нині — Сумська область України) у родині заготівельника взуття Ісомера Лейбовича Соловейчика, засудженого за участь у «таємному товаристві Харківської соціал-демократичної робітничої спілки ремісників».[1] У 1915 р. вступив до Сумського комерційного училища, закінчивши його в 1921 р. У тому ж році вступає до індустріально-технічної профшколи на будівельне відділення, закінчивши навчання в 1924 р. З 1921 року працював секретарем судної частини у Сумському окружному ревтрибуналі. У 1925-1930 pp. співпрацював із газетою «Плуг і молот» на посаду штатного репортера. У 1930-1935 pp. випускав сімферопольську газету «Червоний Крим». Пізніше працював завідувачем редакції газети «За комуністичну освіту» у м. Москві (1935–1937). Був короткостроковим репортером газети «Ізвєстія» (1937), літературним працівником відділу культури та побуту газети «Червона зірка» (1937-1943), відзначався роботою редактора у Військовому видавництві (1943-1946). З 1946 на літературній роботі, писав також під псевдонімами Л.С., Ельс, Л. Сумний, Л. Симонов[2]. Помер 23 травня 1989 року у Москві; похований на Введенському цвинтарі.[3] Праці
Родина
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia