Савон Володимир Андрійович
Володимир Андрійович Савон (26 вересня 1940, Чернігів — 31 травня 2005, Харків) — радянський, український шахіст, гросмейстер (1973). Закінчив Харківський університет. Кар'єраВолодимир Савон навчився грати в шахи пізно, у віці 13 років. Та, вже у 18 років розділив 6-8 місця у чемпіонаті України, який за складом учасників був один з найсильніших за історію проведення чемпіонатів України з шахів. У 1969 році разом з Геннадієм Кузьміном став переможцем 38-го чемпіонату України. У 1961 році Савон вперше зіграв в фінальному турнірі чемпіонату СРСР, що проходив у Баку, та набравши 7½ очок з 20 можливих розділив 17-18 місця. Невдалим виявився наступний 30-й чемпіонат СРСР, в якому Володимир набравши лише 5½ очок посів останнє 20 місце. Загалом Володимир Савон за період 1961–1991 рр. зіграв у 11 фінальних частинах чемпіонату СРСР. Найуспішнішим для нього став чемпіонат 1971 року, в якому він набравши 15 очок з 21 можливого (+9-0=15), зумів випередити колишніх чемпіонів світу Василя Смислова та Михайла Таля (в обох по 13½ очок), майбутнього чемпіона світу Анатолія Карпова (13 очок), та багатьох інших відомих шахістів, у тому числі Леоніда Штейна (12 очок), Давида Бронштейна (11½ очок), Марка Тайманова (11 очок) , Юхима Геллера (9½ очок). Володимир Савон багаторазовий переможець молодіжних чемпіонатів світу у складі збірної СРСР (1962, 1964, 1965, 1966, 1967).[3] У 1967 році отримав звання міжнародного майстра, у 1973 році міжнародного гросмейстера. У 1972 році виступаючи на 2 резервній дошці у складі збірної СРСР (разом з Петросяном, Корчним, Смисловим, Талем, Карповим) став чемпіоном шахової олімпіади 1972 року, що проходила в Скоп'є. У 1973 році посів 8 місце на міжзональному турнірі, що проходив у Петрополісі. У 1975 році став одним з переможців зонального турніру (1-4 місця), що проходив у Вільнюсі. Але за підсумками додаткового турніру (всі шахісти набрали по 3 очки) через гірший коефіцієнт вибув з подальшої боротьби. Переможець турнірівРезультати виступів у чемпіонатах УкраїниВолодимир Савон зіграв у 7-ти фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши загалом 68 очок із 113 можливих (+42-19=52).
Турнірні результати
ПриміткиПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia