Савська бановина

Савська бановина сербохорв. Savska banovina Савска бановина
1929 – 1939
Прапор Герб
Столиця	Загреб
Форма правління	провінція
Історія
• Засновано	1929
• Ліквідовано	1939
Населення
Попередник Наступник Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Незалежна Держава Хорватія
Сьогодні є частиною	Хорватія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Савська бановина

Са́вська банови́на (сербохорв. Savska banovina, Савска бановина) — провінція Королівства Югославія в період з 1929 по 1939 рік.

Савська бановина розташовувалася в західній частині королівства, на території сучасної Хорватії (Центральна Хорватія і Славонія). На півночі бановина межувала з Дравською бановиною, на сході — з Дунайською бановиною та з Угорщиною, на заході — з Італією на південному заході — з Приморською бановиною, на півдні й південному сході — з Врбаською бановиною і Дринською бановиною.

Бановина дістала свою назву від річки Сави. Її адміністративним центром вважалося місто Загреб.

Савську бановину було утворено в 1929 р. внаслідок реорганізації югославської держави з Королівства сербів, хорватів і словенців в Королівство Югославія за короля Александра І.

У 1939 р. Савську і Приморську бановини разом з невеличкими частинами сусідніх югославських бановин було об'єднано в бановину Хорватія.

У 1941 р. під час Другої світової війни більша частина Савської бановини ввійшла до складу Незалежної держави Хорватія за винятком невеликих районів, які окупували фашистська Італія і Угорське королівство.

Після війни край увійшов у СФРЮ у складі Соціалістичної Республіки Хорватії.

• Йосип Силович (1929–1931)
• Іво Перович (1931–1934)
• Марко Костренчич (1935–1936)^[1]
• Віктор Ружич (1936–1938)

• Королівство Югославія
• Незалежна держава Хорватія

• Карта
• Конституція Королівства Югославія

Це незавершена стаття з географії Хорватії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.