Дунайська бановина

Дунайська бановина
сербохорв. Dunavska banovina
Дунавска бановина
Банат, Бачка і Бараня
1929 – 1941
Прапор Дунайської бановини
Прапор
Герб Дунайської бановини
Герб
Дунайської бановини: історичні кордони на карті
Дунайської бановини: історичні кордони на карті
СтолицяНові Сад (1929-1941), Смедерево (1941)[1]
Форма правлінняпровінція
Історія 
• Засновано
1929
• Ліквідовано
1941
Населення
Попередник
Наступник
Банат, Бачка і Бараня
Територія військового командувача в Сербії
Автономний край Воєводина (1945-1963)
Соціалістична Республіка Сербія
Соціалістична Республіка Хорватія
Сьогодні є частиноюСербія, Хорватія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дунайська бановина
Карта Дунайської бановини із зазначенням історичних областей
Будівля влади бановини (нині місцеперебування уряду Воєводини) в Новому Саді

Дуна́йська банови́на (сербохорв. Dunavska banovina/Дунавска бановина, угор. Dunai Bánság, нім. Donau-Banschaft) — бановина Королівства Югославії, одна з дев'ятьох провінцій югославської держави за адміністративним поділом, чинним із 1929 по 1941 рік.

Географія

Дунайська бановина розташовувалася в північно-східній частині королівства, складалася з географічних областей Срем, Бачка, Банат, Бараня, Шумадія та Браничево. На півночі межувала з Угорщиною, на сході — з Румунією, на півдні — з Моравською і Дринською бановиною, на заході — з Дринською та Савською бановинами. В центрі бановини розташовувався Белград, який утворював окрему адміністративну одиницю. Столицею бановини був Новий Сад. Провінцію було названо по річці Дунай.

Історія

В 1939 р. після утворення бановини Хорватії частина території Дунайської бановини ввійшла до її складу. В 1941 р. територію Бановини було поділено між Угорщиною, незалежною державою Хорватія і окупованою німцями Сербією.

В 1945 р. територію колишньої бановини було розподілено між Соціалістиною Республікою Сербією, Соціалістиною Республікою Хорватією та складовою частиною Сербії Соціалістичним автономним краєм Воєводина.

Населення

На 1931 р. населення бановини складалося з таких етнічних груп:

Крім того, в провінції проживали словаки, румуни, русини, цигани тощо.

  • Дака Попович (1929—1930)
  • Радослав Дунич (1930)
  • Светомир Матич (1930—1931)
  • Мілан Ніколич (1931—1933)
  • Добриця Маткович (1933—1935)
  • Мілойко Васович (1935)
  • Светислав Паунович (1935—1936)
  • Светислав Раїч (1936—1939)
  • Йован Радивоєвич (1939—1940)
  • Бранко Кіюрина (1940—1941)
  • Милорад Влашкалин (1941)

Див. також

Посилання

Примітки

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya