Перша публікація «Назустріч зіркам» (1955) відкрила у авторі прибічника природничо-наукової фантастики, що цікавиться евристичним потенціалом небуденної особистості. У 1956 році друкує оповідання «Пробудження професора Берна», яке потім кардинальним чином переробить в утопічний роман «За перевалом» (1984) про комуністичне майбутнє Землі.
У збірці «Чорні зірки» (1960) досліджував межі традиційних наук, висував оригінальні гіпотези. Зокрема, у оповіданні «Друга експедиція на дивну планету» (1959) висував на перший план політичні нюанси у контактах з кристалічною формою життя. Позиціонував себе як прибічника кібернетичного погляду на суспільство і живий організм. Послідовно розробляв різноманітні аспекти процесу самопізнання особистості. Провідні позиції у радянській науковій фантастиці зайняв після публікації роману «Відкриття себе» (1967), у якому попереджав про етичні проблеми при створенні інформаційних клонів. Роман неодноразово перекладався іншими мовами.
У 1973 році вийшов у світ 25-й том «Бібліотеки сучасної фантастики»[ru] під назвою «Антологія», у якому у скороченому варіанті була вміщена програмна для Савченка повість «Випробування істиною». У цьому виданні були присутні найкращі твори популярних письменників-фантастів США, Великої Британії, Японії і Франції. Але, попри це, саме текст Савченка став культовим для цілого покоління радянських інженерів.
У подальших творах Савченко досліджує біологічні аспекти феномену надлюдини. Це повість «Переплутаний» (1983) і т. д.
Серед видань українською мовою найбільш відома повість «Привид часу» (1962).
Помер у Києві 23 січня2005 року[5] (за деякими даними 19 січня 2005 року)[6]
У 2005 році на честь Савченка названа премія міжнародної асамблеї фантастики «Портал», що вручається автору, який відзначився стрімким творчим зростанням за останній рік.
В перекладі українською вийшли декілька книг Савченка:[5]
Володимир Савченко. Чорні зорі. Художник: В. Шевченко. Київ: Дитвидав УРСР, 1959. 224 с. (У світі пригод).
Володимир Савченко. Назустріч зорям.[7] Пер. з рос.: В. С. Тімукіна; Худ. О. М. Захаров. Київ: Молодь, 1960. — 84 с. (Бібліотечка пригод та наукової фантастики).
Володимир Савченко. Привид часу. Пер з рос. В. Р. Лихогруд, Н. І. Свєчникова; Худ. оформл. Р. З. Масаутова. К.: Молодь, 1964. — 124 с. (Пригоди, подорожі, наукова фантастика).
Також друкував деякі свої оповідання та повісті українською та в перекладі українською в радянській періодиці:
Чорні зорі: Науково-фантастична повість / Мал. О. Ілляшенка // Знання та праця, 1958, № 3 — с. , № 4 — с. , № 5 — с. , № 6 — с. , № 7 — с. , № 8 — с. , № 9 — с. , № 10 — с.25-29, № 11 — с. , № 12 — с.
Дивна планета: Оповідання // Знання та праця, 1959; № 11 — с.12-15; № 12 — с.21-24
О 17.30 острів злетить у повітря: Сценарій науково-фантастичного фільму / У співавт. з І. Морозом; Мал. А. Місицького // Знання та праця, 1961, № 12 — с.21-26
Привид часу: Повість / Пер. з рос. В. Лихогруд, Н. Свєчнікова // Наука і життя, 1962, № 11 — с.; № 12 — с. ; 1963, № 1 — с.; № 2 — с.
Година таланту: Фантастична повість / Журнальний варіант // Наука і суспільство, 1969, № 3 — с.50-56; № 4 — с.38-44; № 6 — с.52-58; № 7 — с.48-54, 59
Жив собі хлопчик…: Фантастичне оповідання // Дніпро, 1969, № 7 — с.109-125
(передрук) Оповідання // Однокласник (Київ), 1999, № 7 — с.
Сигнали з планети Земля (стенограма ювілейних зборів): Науково-фантастичне оповідання / З рос. пер. О. Тесленка // Дніпро, 1980, № 1 — с.127-130
З ним треба по-доброму: Фантастичний жарт // Дніпро, 1981, № 8 — с.118-122
Зелений колір голосу: Науково-фантастичне оповідання / Пер. з рос. Олександра Тесленко // Наука і суспільство, 1980, № 9 — с.50-55, № 10 — с.54-59
(передрук) Під назвою «Переплутаний»: [Оповідання] // Пригоди, подорожі, фантастика-82. — К.: Молодь, 1982 — с.166-195
П'ята подорож Гулівера: Уривок з повісті // Піонерія, 1987, № 1 — с.20-27
