Савченко Дмитро Петрович
Дмитро́ Петро́вич Са́вченко (нар. 27 липня 1982, Київ) — український видавець[2], письменник, публіцист, філософ[3], військовий, києвознавець. Політв'язень справи «вибуху на Троєщинському ринку»[4][5]. Засновник видавництва «Залізний тато».[2] ЖиттєписДмитро Савченко народився 27 липня 1982 року в Києві. У 2004 році закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка[3]. З 1990-их років активний учасник націоналістичного руху. Учасник довгострокової політичної акції «Україна без Кучми» – УБК. До 2004 року активно працював над правим самвидавом. Брав участь в археологічних розкопках і відновлювальних роботах Гнилицького катакомбного комплексу.[6] Ув'язненняЛіто 2004 року ознаменувалося серією гучних вибухів та розбірками між власниками Троєщинського ринку. Спочатку в липні 2004 в центрі міста вибухнув джип одного з двох співвласників ринку, людських жертв не було. 20 серпня того року пролунав новий вибух на ринку Троєщина, вибуховий пристрій, закладений у смітник, забрав життя однієї людини. Після першого вибуху на ринку почались пошуки винних. Затримали Олександра Пастуха, Сергія Значко, Тараса Швиденка та Дмитра Савченка[4]. Сам Савченко своєї провини не визнав[7]. Справа тривала майже рік, 16 серпня 2005 року Апеляційний суд Києва виніс вирок у 14 років позбавлення волі чотирьом обвинувачуваним за статтею «Тероризм». Націоналістичні та деякі патріотичні організації назвали цю справу політичною, оскільки основними доказами на суді були екземпляри націоналістичних видань, знайдені в помешканнях обвинувачуваних, і погляди на життя, які за версією суду сповідували обвинувачувані[8]. ЗвільненняНевдовзі після подій Революції гідності, 6 березня, Савченка достроково звільнили з в’язниці. Після звільнення працював радіоведучим і брав участь у війні на сході України у складі ДУК ПС[9]. З 2014 року речник «Правого сектору».[10] Видавнича діяльністьНаприкінці 2016 року заснував видавництво «Залізний тато». Сам Дмитро Савченко називає своє видавництво лабораторією екстремальної літератури і вважає, що книжки «Залізного тата» мають тримати читача у стані інтелектуального дискомфорту[11]. Видавництво займається випуском «провокативних» книг[12]. Творчий доробокКнижкиДмитро Савченко «Транскрипції вражень», 2008.[13] «Бліцкриг футуризму. Літературна експансія» у співавторстві, 2012. Дмитро Савченко «Маятник революції». – 2014. Дмитро Савченко «Київ Хунта Сіті». – Чернівці: БУКРЕК, 2015. Дмитро Савченко «Zаколот», 2016.[14] Дмитро Савченко («Філософ») «ВОВКИ ДА ВІНЧІ. Cтисла історія становлення та ідейна навігація 1-го Окремого Штурмового Батальйону». — Київ: Видавництво «Залізний тато», 2023.
ВійнаУ 2020-2022 роках перебував на фронті в складі 1-шої окремої штурмової роти ДУК ПС під командуванням Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі». В ході російського вторгнення в 2022 році, брав участь в боях за Авдіївку, на Лисичанському напрямку, в 2022-2023 роках брав участь в боях за Бахмут в складі підрозділу «Вовки Да Вінчі». Старший лейтенант, заступник начальника штабу 1-го окремого штурмового батальйону «Да Вінчі»[15]. Автор айдентики батальйону, а також назви, титрування та тексту Статуту почесної нагороди підрозділу «Хрест Да Вінчі». Сім'яМає двох доньок: Див. такожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
